ЗАШКВА́РА Володимир Васильович (20. 02. 1928, Дні­пропетровськ — 08. 09. 1996, Алмати) — фізик. Син В. Зашквари. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1985). Заслужений діяч науки Казах. РСР. Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1992). Закін. Харків. університет (1952). Працював у Харків. політех. ін­ституті (1952–63); у системі АН Казах. РСР (1963–90): в Ін­ституті ядер. фізики, від 1976 — зав. лаб. електрон. спектро­скопії Фіз.-тех. ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня у галузях спектро­скопії, електрон. оптики, фізики поверх­ні твердих тіл. Ви­значив електрон­но-оптичні властивості електро­статич. циліндр. і сферич. дзеркал та систем на їх основі; властивості кутового фокусува­н­ня другого порядку в циліндр. дзеркалах, виявив унік. властивості ізодис­персійності траєкторій і автентичності зображе­н­ня в ідеально фокусуючому сферич. дзеркалі. За­пропонував метод роз­вʼязку рівня­н­ня Лапласа, вивів новий клас гармоніч. функцій — клас колових мультиполів; за­стосував матем. формалізм для роз­вʼязку задач спрямле­н­ня лінії фокусів у аналізаторах із двовимірних полів. Дослідив спектри характеристич. втрат енергії електронами в пере­хід. та рідкісноземел. металах.