Заяць Іван
ЗА́ЯЦЬ Іван (09. 11. 1895, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 22. 10. 1963, м. Джонставн, США) — диригент, композитор, церковний діяч УАПЦ. Після смерті батька залишився мешкати у Г. Давидовського у Ростові (нині Ростов-на-Дону, РФ), коштом якого навч. у Ростов. муз. школі та духов. училищі. Після закінчення навч. 1917 був призначений диригентом хору в Кафедрал. соборі (м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл.). 1921–29 — регент Покров. монастиря у Харкові. 1929 заарешт. у справі СВУ, протягом 6-ти місяців перебував під слідством. 1929–33 — диригент хору «Вік» на Дніпропетровщині. 1933 вдруге заарешт. і засудж. до 2-х р. примус. робіт у Казахстані. Закін. Київ. (1937; кл. М. Вериківського) та Моск. (1941) консерваторії. Від 1941 — у Сталіно (нині Донецьк). 1943 виїхав до Кракова, де був диригентом Нім. опери. Від 1944 — регент Митрополичого хору УАПЦ, з яким упродовж 4-х р. концертував у Братиславі, Бреслау (нині Вроцлав, Польща), а також містами Німеччини. 1948–51 — керівник хору у таборі для переміщених осіб у Пфорцгаймі (Німеччина). 1951 організував хор у Фельдафінзі (Німеччина, згодом перемістився до Людвиґсфельда побл. Мюнхена з назвою «Укр. козац. хор “Дніпро”»). Також був парохом Свято-Покров. церкви УАПЦ у Мюнхені. Від 1956 — у США, де продовжував керувати хорами при УАПЦ. Твори З. виконували укр. хори діаспори.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Квітка щастя» (партитура знищена під час 2-ї світової війни); для симф. оркестру — «Кавалерійський марш», «Циганська фантазія», «Галицька рапсодія»; хори — «Кантата про отамана Петлюру», «Сон матері», «Стародавні образи»; церк. — 2 Літургії, Всенічна, 2 Херувимські, 3 Великодні («Величає душа моя Господа», «Господь воцарився», «Хваліте ім’я Господнє»); хор. аранжування, обробки нар. пісень.
Рекомендована література
- Білий Д. Диригент о. проф. Іван Заяць // Укр. хори і солісти в Мюнхені: Зб. 2-е вид. Mюнхен, 1945–85;
- Диригент і композитор о. Іван Заяць // Леник В. Українці на чужині, або Репортажі з далеких доріг. Л., 1994.