ЗА́ЯЦЬ Юліан (30. 05. 1880, с. Богутин, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 02. 09. 1971, Львів) — право­знавець. На­вчався на правничому факультеті Львівського університету, від 1901 — у Яґел­лонському університеті в Кракові. Тоді ж записався до Краківської Академії мистецтв (на­вчався у Л. Вичулковського). 1902 подав на роз­гляд історико-філософської секції НТШ працю «Usus fructus nominis», згодом опубліковану в «Часописі правничій і економічній», на основі якої 1907 захистив докторат. Працював у Державній прокураторії скарбу в Львові. 1909 і 1912 стажувався у Берліні, де написав працю «Jus iurandum in litem». Водночас слухав лекції у Берлінській Академії мистецтв (клас М. Лібермана). Після 1-ї світової війни — спів­робітник приватної адвокатської канцелярії у м. Комарне (нині Городоцького р-ну Львівської обл.), згодом — адвокат у Львові. Викладав римське право в Українському таємному університеті, був по­стійним дорадником у правничих справах митрополита Андрея Шептицького, брав активну участь у роботі Правничої комісії НТШ, вступив до УНДО. Автор звернень до Ліги Націй і Ватикану з питань польських пацифікацій. У 1920-і роки за­прошений працювати до Фінансової прокураторії Польського державного скарбу (Львів); від 1939 — суддя Найвищого адміністративного трибуналу Польщі (Варшава); від 1941 — президент Апеляційного суду Львова; 1945 — викладач Львівського університету; від 1946 — бібліо­граф ЛНБ. Через політичні пере­слідува­н­ня залишив наукову роботу, став палітурником, тривалий час взагалі не мав роботи. Під­готував до друку «Матеріали до бібліо­графії М. С. Возняка» (1946), «Бібліо­графію праць М. П. Драгоманова» (1947; спів­автор), «Бібліо­графію історії міста Львова» (частина 1–2, 1948), які так і не були опубліковані. Колекціонував мистецькі твори, давні книги. За­ймався живописом і рисунком. Учасник художніх ви­ставок 1929–32, 1934, 1935, 1937, 1943 у Львові (Національний музей, Українське товариство прихильників мистецтв), Варшаві (Польське товариство прихильників мистецтв у салоні «Заохота») та ін. Твори «Дама в синьому», «Донька», «Автопорт­рет», «Хлопець», «Церква в Краснім», «Церква в Кривчицях», «Квіти», «Річка Камінка» високо оцінені у пресі та спеціальних ви­ставкових каталогах. Також від­значався вокальними здібностями, володів сильним тенором. Закінчив Львівську консерваторію (клас Н. Нижанківського). Ви­ступав із сольними номерами у концертних залах Львова, Варшави та інших міст. Учасник щорічних святкових про­грам Шевченківських днів у Галичині. 1920–26 очолював спів­оче товариство «Муза».