Звенигородський краєзнавчий музей
ЗВЕНИГО́РОДСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Підпорядкований Звенигородському райвідділу культури. Засновано 1922 етнографом, художницею С. Терещенко як повітовий музей. 1922–26 фактично працював на громадських засадах. 1933 фонди музею передано Уманському краєзнавчому музею, внаслідок чого низку унікальних експонатів було втрачено. 1960 його знову відроджено групою вчителів, зокрема В. Михайловським, О. Ткаченко, Л. Іваницькою, О. Шліхтою, П. Кучеренком. Офіційне відкриття відбулося 1963. У тому ж році йому присвоєно ім’я Т. Шевченка та підпорядковано на правах філії Музею історії Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.). Від 1968 — народний, від 1991 — державний, від 2007 — сучасна назва.
1963–66 був розташований у будинку на проспекті Жовтня, № 76, 1966 його переведено у колишнє приміщення (нині вул. В. Чорновола, № 41). Значний внесок у розвиток музею зробили зоолог, палеонтолог, палеогеограф, археолог, академік АН УРСР І. Підоплічко (народився у с. Козацьке), краєзнавці Н. Рубан, В. Стефанович, Г. Храбан. Основні види діяльності: науково-дослідна, збиральницька, екскурсійна, видавнича та навчальна. У музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією давньої людини на території Звенигородщини, виникненням Звенигородки, етнографічними і природними особливостями краю, подіями Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, Коліївщини, голодомором 1932–33, сталінськими репресіями, 2-ю світовою війною, діяльністю А. Кримського та В. Чорновола. Серед унікальних речей — знаряддя праці та предмети побутового вжитку перших поселенців Звенигородщини. Тут функціонують 6 залів. Тимчасові виставки: «Дива на полотні», «Гончарство Звенигородщини», «Вишивка — прадавній вид народного мистецтва», «Радіо-ретро». Музейні працівники проводять уроки історії, екскурсійні супроводи Шевченківськими місцями. Від 2002 музей видає краєзнавчий журнал «Спадщина». Директор — О. Наріжна.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
