Звонак Алесь
ЗВО́НАК Алесь (Звонак Алесь; справж. ім’я — Петро Борисович; Пётр Барысавіч; 01(14). 02. 1907, Мінськ — 02. 02. 1996, там само) — білоруський поет, перекладач. Член СП Білорусі (1935). Державна премія Білорусі (1992) за зб. «Светлацені». Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1931). Працював відп. секр. г. «Чырвоная Палаччына» (1925–27), на Білорус. радіо (1927–29), у АН Білоруської РСР (1934–35), ред. г. «Літаратура і мастацтва» (1935–36). У листопаді 1936 заарешт., засудж. до 10-ти р., покарання відбував у Магадан. обл. (РФ). 1954 реабіліт. Поеми «Каршун» (1930), «Загай» (1931), зб. віршів «Буры ў граніце» (1929), «На лінію агню» (1932), «Мая Радзіма» (1935) відзначаються романт. піднесеністю, сповнені пафосом життєствердження. У зб. «Табе адной» (1957), «Запаветне» (1961), «Россып» (1967), «Прадчуванне» (1974), «Санеты» (1982), «Ружовая чайка» (1985) роздуми про життя, кохання й смерть. Автор кн. літ. портретів і спогадів «Неспакойныя сэрцы» (1973), статей про театр і драматургію. Переклав білорус. мовою окремі твори А. Чехова, О. Фадєєва, Ш. Руставелі, Д. Кугультінова, О. Пушкіна, М. Некрасова, М. Свєтлова, В. Луговського, О. Прокоф’єва, Ю. Словацького, М. Рильського («Світальная заря», Мінск, 1985), П. Тичини, А. Малишка, В. Сосюри, М. Бажана, Т. Масенка (деякі увійшли до зб. «Украинская савецкая паэзія», т. 2, Мінск, 1975; «Ля вечнага агню», Х.; Мінск, 1984). Низку віршів З. українською мовою переклали Є. Доломан та І. Драч.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Выбраныя творы. Т. 1–2. Мінск, 1977; Сябрына: Выбр. тв. Мінск, 1987; укр. перекл. — [Вірші] // Пісні з Білорусі. К., 1957; Білоруська радянська поезія: Антологія. Т. 1. К., 1971.
Завантажити статтю
