Звонак Алесь
ЗВО́НАК Алесь (Звонак Алесь; справжнє імʼя — Петро Борисович; Пётр Барысавіч; 01(14). 02. 1907, Мінськ — 02. 02. 1996, там само) — білоруський поет, перекладач. Член СП Білорусі (1935). Державна премія Білорусі (1992) за збірку «Светлацені». Закінчив Білоруський університет (Мінськ, 1931). Працював відповідальний секретар газети «Чырвоная Палаччына» (1925–27), на Білоруського радіо (1927–29), у Академії наук Білоруської РСР (1934–35), редактор газети «Літаратура і мастацтва» (1935–36). У листопаді 1936 заарештований, засуджений до 10-ти років, покарання відбував у Магаданської області (РФ). 1954 реабілітований. Поеми «Каршун» (1930), «Загай» (1931), збірка віршів «Буры ў граніце» (1929), «На лінію агню» (1932), «Мая Радзіма» (1935) відзначаються романт. піднесеністю, сповнені пафосом життєствердження. У збірка «Табе адной» (1957), «Запаветне» (1961), «Россып» (1967), «Прадчуванне» (1974), «Санеты» (1982), «Ружовая чайка» (1985) роздуми про життя, кохання й смерть. Автор книги літературних портретів і спогадів «Неспакойныя сэрцы» (1973), статей про театр і драматургію. Переклав білоруської мовою окремі твори А. Чехова, О. Фадєєва, Ш. Руставелі, Д. Кугультінова, О. Пушкіна, М. Некрасова, М. Свєтлова, В. Луговського, О. Прокофʼєва, Ю. Словацького, М. Рильського («Світальная заря», Мінск, 1985), П. Тичини, А. Малишка, В. Сосюри, М. Бажана, Т. Масенка (деякі увійшли до збірка «Украинская савецкая паэзія», т. 2, Мінск, 1975; «Ля вечнага агню», Х.; Мінск, 1984). Низку віршів З. українською мовою переклали Є. Доломан та І. Драч.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Выбраныя творы. Т. 1–2. Мінск, 1977; Сябрына: Выбр. тв. Мінск, 1987; укр. перекл. — [Вірші] // Пісні з Білорусі. К., 1957; Білоруська радянська поезія: Антологія. Т. 1. К., 1971.