ЗВОРИ́КІН Костянтин Олексі­йович (25. 03 (06. 04). 1861, м. Муром, нині Владимир. обл., РФ — 07. 07. 1928, Київ) — фахівець у галузі різа­н­ня металів. Закін. С.-Петербур. технол. ін­ститут (1884). Від­тоді працював над створе­н­ням мор. і річк. суден, 1887–88 очолював мех.-бондар. завод у м. Астрахань (Росія). Від 1888 — у Харків. технол. ін­ституті (від 1888 — адʼюнкт-проф., від 1894 — ординар. проф.), де читав лекції з борошномел. виробництва і технології деревини, керував проектува­н­ням парових котлів на мех. і хім. від­діле­н­нях. 1898–1905 та 1918–28 — у Київ. політех. ін­ституті: 1898–1904 — декан мех. ф-ту, 1904–05 — ректор, 1922–27 — завідувач кафедри мех. технології. Від 1905 працював у Харкові в муніципал. комісіях. 1916 очолював ліквідац. комісію у справах Київ. електр. товариства. За­ймався роз­робле­н­ням і проектува­н­ням устаткува­н­ня для пром. пере­робле­н­ня борошна. Створив власну теорію різа­н­ня металів, яка стала під­ґрунтям для подальшого роз­витку вер­стато- і машинобудува­н­ня.