Здоров’я

Визначення і загальна характеристика

ЗДОРО́ВʼЯ — стан, для якого характерні не лише від­сутність хвороби або фізичних дефектів, а й повне фізичне, духовне та соціальне благополуч­чя. Роз­різняють З. індивіда і населе­н­ня. З. індивіда повʼязують з поня­т­тям «норма», тобто станом організму, від­хиле­н­ня від якого можна вважати хворобою, патологією. Це поня­т­тя не має чітких меж, оскільки існують пере­хідні стани, при яких можлива дія хвороботвор. чин­ника, що ще не впливає на самопочу­т­тя людини та її праце­здатність. У звʼязку з цим виникли поня­т­тя субʼєктив. і обʼєктив. З., коли, з одного боку, при поганому самопочут­ті від­сутні обʼєктивні дані, що під­тверджують його, а з ін., такі дані мають місце, самопочу­т­тя ж при цьому залишається гарним. З остан­нім явищем повʼяз. поня­т­тя «практично здорова людина». Разом з тим від­сутність обʼєктив. проявів поруше­н­ня З. також ще не свідчить про від­сутність хворобливого стану, оскільки пере­напруже­н­ня захисно-при­стосувал. механізмів під час дії на організм над­звичай. по­дразників може при­звести до виникне­н­ня хвороби. Роз­лад адаптації організму до по­стій. змін умов довкі­л­ля є пере­хід. станом між З. і хворобою. Таким чином, З. індивіда є природ. станом організму, для якого характерні врівноваженість із середовищем і від­сутність будь-яких виражених хворобливих змін. Його обʼєктивно ви­значають на основі комплексу антропометрич., клін., фізіол. та біо­хім. показників з урахува­н­ням статі й віку, а також умов довкі­л­ля. З. насел. (сан. стан насел., громад. З., сусп. З.) ви­вчає медицина соціальна. Його роз­глядають пере­важно як поня­т­тя статистичне, яке узагальнює дані про З. індивідів. Хоча З. сусп. не можна зводити до сукупності показників З. окремих людей, оскільки це характеристика однієї з найважливіших якостей су­спільства загалом. Його ви­значають за комплексом мед.-статистич. (сан.-статистич.) показників: сан.-демогр. (народжуваності й плідності, смертності, зокрема дит., перинатал., материн., вікової тощо, природ. приросту насел., серед. очікуваної тривалості життя), захворюваності (первин., поширеності захворювань, вікової, профес., з тимчас. втратою праце­здатності, інвалідності тощо), фіз. роз­витку. Для повної характеристики З. насел. використовують увесь комплекс за­значених показників, а також впроваджують комплексні показники (напр., втрачені роки здорового життя). Враховують їхню залежність від природ. та соц. чин­ників, які ви­значають матеріал. і культур. рівні, спосіб життя насел., умови колектив. життя (праця, від­починок, навч., житло, харчува­н­ня тощо). При дослідж. З. насел. використовують статистичні, клін., гігієн., соціол., антропометричні, психол. та ін. методи.

О. М. Ціборовський

Завантажити статтю