Зейліґер Дмитро Миколайович
ЗЕ́ЙЛІҐЕР Дмитро Миколайович (12(24). 05. 1864, м. Тирасполь Херсон. губ., нині Молдова — 25. 06. 1936, м. Ростов-на-Дону, РФ) — математик, фахівець у галузі механіки. Доктор приклад. математики (1894). Заслужений діяч науки РСФРР (1927). Закін. Новорос. університет в Одесі (1887), де був залишений для підготовки до професор. звання, а від 1890 працював приват.-доцент; 1892–1914 і 1917–29 — у Казан. університеті (Росія): завідувач кафедри механіки (1897–1914) і теор. механіки (1927–29); водночас 1919–25 — ректор Казан. політех. інституту. Також викладав у ВНЗах Петрограда (нині С.-Петербург, 1914–17), міст Сталіно (нині Донецьк, 1929–32), Новочеркаськ (РФ, 1932–35), Ростов-на-Дону (1935). Розвинув основи статики, кінематики й динаміки пруж. тіла, форма якого подібна до його початк. форми; розробив теорію ліній. геометрії із застосуванням у кінематиці. Голова Фіз.-мат. товариства при Казан. університеті (1907–14 і 1919–29).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Механика подобно-изменяемой системы. О., 1890; Теория векторов. О., 1890; Теория движения подобно-изменяемого тела // Ученые зап. Казан. університета. 1892. № 4–6; Об одном способе получения общих интегралов некоторых систем дифференциальных уравнений // Там само. 1897. № 1; Комплексная линейчатая геометрия. Москва; Ленинград, 1934.
Рекомендована література
- Вчені вузів Одеси: Серія біобібліографічних довідників. О., 1994–2000.