Зелена зона

ЗЕЛЕ́НА ЗО́НА — об’єднані в єдину систему озеленені території (масиви посадок дерев і кущів, газонні поверхні, квітково-декоративне оздоблення). Озеленені території виконують санітарно-гігієнічні, функціональні та естетичні роль, належать до земель рекреаційного призначення. Їх поділяють на міські (у межах міст) та позаміські (за адміністративними межами міст), а також на загального (парки, сади, сквери, бульвари, набережні тощо) та обмеженого (озеленені ділянки житлової забудови, дитячих закладів, шкіл, закладів вищої освіти, об’єктів обслуговування та виробництва) користування, спеціального призначення (санітарно-захисні зони, оранжереї та розсадники, озеленення пішохідно-транспортної мереж). Зовнішні межі комплексних (міської та позаміської частин) З. з. встановлюють у містобудівній документації згідно з межами землекористувань, природними рубежами і транспортними магістралями. Залежно від лісистості території та чисельності населення міста зовнішні розміри позаміської частини З. з. становлять орієнтовно 0,5–1,5 діаметра від контуру міської забудови, а розміри її лісопаркової території — 10–25 га на 1 тис. осіб.

Складові елементи З. з.: у межах міст — загальноміські та районні парки, спеціалізовані дитячі, спортивні, меморіальні та інші парки, зоологічні та ботанічні сади, озеленені ділянки на території житлово-громадської забудови, охоронних зон, кладовищ тощо; за межами міст — центри та зони, обладнані для короткочасного відпочинку населення, гідропарки, лісопарки, лукопарки, етнографічні та історико-культурні парки, а також рекреаційні, передбачені для організації тривалого відпочинку населення території, на яких розташовані санаторії-профілакторії, будинки, пансіонати та бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори, туристичні бази, кемпінги, інші аналогічні об’єкти та земельні ділянки, надані для дачного будівництва, лісогосподарські угіддя. Формування З. з. міста, її завершеність, наявність чи відсутність деяких складових елементів залежить від природної першооснови, особливостей історичного розвитку, розміру міста та від ступеня реалізації проектно-планувальних рішень з організації системи озеленених територій та здійснення архітектурно-ландшафтного благоустрою і дизайну міського та позаміського рекреаційного середовища. З. з. поліпшує стан довкілля поселень, сприяє зниженню рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих і ґрунтових вод, збереженню рослинного покриву, є природоохоронним бар’єром щодо надмірної урбанізації населених пунктів.

Завантажити статтю