Зелена Рина
ЗЕЛЕ́НА Рина (справж. — Зелена Катерина Василівна; 25. 10(07. 11). 1901, Ташкент — 01. 04. 1991, Москва) — актриса театру і кіно, сценаристка. Нар. арт. РРФСР (1970). Закін. Моск. театр. училище (1919; викл. М. Блюменталь-Тамарина, І. Пєвцов, М. Радін). Від 1921 працювала в театрах Петрограда (нині С.-Петербург), Одеси, Москви; від 1924 — актриса Моск. театру сатири, від 1928 — Театру естради при Будинку друку; від 1930 виступала на естраді з розповідями про дітей, згодом — на радіо, де декламувала вірші В. Маяковського, С. Маршака, А. Барто. Під час 2-ї світової війни брала участь у концертах фронт. артист. бригад. Озвучила м/ф, зокрема «Ключ» (1961), «Жабеня шукає тата», «Півень і фарби» (обидва — 1964), «Як стати дорослим» (1967), «Вогонь» (1971), «Пригоди Незнайка та його друзів» (1972), «Аліса в країні чудес» (1981). Знялася у кіно: Ариша («Підкидьок», 1939, реж. Т. Лукашевич), Настя («Дорогоцінний подарунок», 1956, реж. О. Роу), Курочкіна («Черемушки», 1962, реж. Г. Раппапорт), мадам Жубер («Іноземка», 1965, реж. О. Сірий і К. Жук), Черепаха Тортіла («Пригоди Буратіно», 2 серії, 1975, реж. Л. Нечаєв), міссіс Хадсон (серіал «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона», 1979–83, реж. І. Масленников). Авторка кн. «Разрозненные страницы» (Москва, 1981).