ЗЕЛЕ́НИЙ (справж. — Терпило Данило Ількович; 16. 12. 1886, містечко Трипі­л­ля Київ. губ., нині село Обухів. р-ну Київ. обл. — листопад 1919, с. Стрітівка, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) — військовий і громадський діяч. Брав участь у рев. подіях 1905. Очолював Трипіл. організацію Рос. партії соціалістів-революціонерів (1907), з якої ви­йшов через заборону керівництва видавати укр. книги і вступив до УПСР. За рев. діяльність покараний увʼязне­н­ням у 1907–08 і висланий на 3 р. в Архангел. губ. (Росія). Учасник українізації частин рос. армії, делегат 1-го Всеукр. військ. зʼ­їзду в Києві. У 1918–19 — отаман Дні­пров. пов­стан. дивізії, яка під час пов­ста­н­ня проти геть­мана П. Скоропадського нараховувала бл. 4-х тис. вояків. Воював проти більшовиків і денікінців на тер. Київ., Черніг., Полтав. і Поділ. губерній. 15 липня 1919 у м. Пере­яслав (нині м. Пере­яслав-Хмельницький Київ. обл.) урочисто у присутності священиків, місц. жителів і свого війська скасував Пере­яслав. угоду 1654 про «воз­зʼ­єд­на­н­ня» з Росією. За більшов. даними, загалом його сили становили 30–35 тис. козаків і старшин. Смертельно поранений у бою з денікінцями побл. м. Канів (нині Черкас. обл.).