Знам’янський район

ЗНА́М’ЯНСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1923 — у складі Олександрій., від 1925 — Зінов’єв. округи, від 1932 — Одес., від 1937 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. Від серпня 1941 до грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,3 тис. км². Насел. 30 232 особи (2001, складає 91,3 % до 1989; без райцентру — міста обл. значення Знам’янка), переважно українці. У р-ні — 47 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Трепівка, Чорноліська, Знам’янка-Пасажирська, Сахарна, Водяне. Лежить у межах Придніпров. височини. Поверхня — пологохвиляста височина. Пн.-зх. частина р-ну більш припіднята. Є поклади граніту, глини, піску та джерела мінерал. вод. Побл. с. Топиле бере початок р. Інгулець (притока Дніпра), побл. с. Богданівка — Аджамка (притока Інгулу). Ґрунти переважно чорноземні типові та звичайні. Пл. лісів і ліс. насаджень 20,4 тис. га. Ростуть дуб, ясен, клен, липа. Охороняються заг.-держ. значення ландшафт. заказник Чорноліський, комплексна пам’ятка природи Витоки річки Інгулець, гідрол. пам’ятка природи болото Чорний Ліс, місц. значення ботан. заказник Антоновицька балка, ботан. пам’ятки природи Кудинове та Ковилові горби, заповідні урочища Бочки та Антоновицькі горби. Переважають пром. підприємства з виробництва буд. матеріалів. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн. та тваринництво молочно-м’ясного напрямів. Пл. с.-г. угідь 102,8 тис. га, з них орних земель — 85 тис. га. Вироб-вом с.-г. продукції займаються 8 ТОВів, 1 вироб. кооператив, 8 приват. підприємств, 3 ЗАТи, шовкогосп, селян. спілка приват. власників, агроцех, 2 селян.-фермер. і 83 фермер. господарства. У З. р. — 15 заг.-осв. шкіл І–ІІІ ступ., 7 — І–ІІ ступ., Дмитрів. відділ. Знам’ян. тех. ліцею, 16 дитсадків; рай. Будинок культури, 12 сільс. Будинків культури, 12 сільс. клубів, центр. рай. б-ка, 23 сільс. бібліотеч. філії, 2 школи естет. виховання, Дмитрів., Макарис., Мошорин. і Богданів. істор.-краєзнавчі музеї; центр. рай. лікарня, 2 дільничні лікарні, 8 мед. амбулаторій, 29 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 7-ми банків. Виходить г. «Сільське життя». Пам’ятки архітектури: земські школи у селах Веселий Кут (1892), Дмитрівка (1900), Цибулеве (кін. 19 ст.), церква Олександра Невського у с. Юхимове (поч. 20 ст.), Покров. церква у с. Диківка (серед. 19 ст.), будинок Саблино-Знам’ян. цукр. заводу (1884). Реліг. громади: 15 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 3 — євангел. християн-баптистів. У с. Дмитрівка — духовна семінарія, у с. Диківка — Свято-Богоявлен. жін. монастир. У З. р. виявлено 111 пам’яток археології. У кожному насел. пункті встановлено пам’ятники воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — поет кін. 17 — поч. 18 ст., автор пісні «Їхав козак за Дунай» С. Климовський (с. Мошорине); педагог, політ. діяч С. Ніколаєнко (с. Богданівка); Герої Рад. Союзу К. Гуренко, І. Євплов (обидва — с. Дмитрівка), О. Кива, Ф. Кобець, М. Маляренко (усі — с. Мошорине), В. Крюченко (с. Трепівка), П. Линник (с. Макариха), О. Осадчий (с. Петрове).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю