Зобків Михайло Васильович

ЗО́БКІВ Михайло Васильович (псевд. і крипт.: Ковзуб, Подорожний, Селюх, М. З., З-в та ін.; 19. 11. 1864, с. Липиця Горішня, нині Верхня Липиця Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 07. 12. 1928, м. Мостар, нині Боснія та Герцеґовина, похов. у Сараєво) — правознавець. Дійсний член НТШ (1899). Закін. Терноп. гімназію (1884), навч. на філос. факультеті Львів. університету (1884) та юрид. факультеті Віден. університету (1884–88), де 1889 здобув ступ. д-ра права. Працював у судових установах Львова (1889), Відня (1889–91), Сараєво (1891–92). Продовжив студії у Віден. (1892) і Берлін. (1892–93) університетах. 1895 у Берліні опублікував монографію «Die Tielpacht nach dem römishen und österreichischen Recht» («Здольщина у римському й австрійському праві»). Мав намір очолити каф. австр. цивіл. права з українською мовою викладання у Львів. університеті, однак через спротив шовіністично налашт. польс. професури не отримав посади та виїхав до Заґреба, де працював у місц. університеті: 1898 габілітувався з австр. цивіл. права, 1906 — з рим. права. Наук. і викладац. роботу поєднував із судовою діяльністю — був президентом сенату при Верхов. Суді Боснії та Герцеґовини. Автор низки праць із проблем рим. та цивіл. права, а також статей, вміщених у період. вид., зокрема «Часописі Правничій»: «“Forum solutionis” в Австрії тепер і в майбутньому» (1894), «Pactum de contrahendo» (1896), «Причинок до науки про частинне політє (colonia partiaria)» (1898); ж. «Руслан», «Rutenische Revue». Переклав із серб.-хорват. мови «Станія попа Радована. З подорожніх записок» Б. Никашиновича-Врщанина (1893).

Рекомендована література

1. Зобків Михайло: Некролог // Україна. 1929. № 12;
   Google Scholar Internet
2. Андрусяк Т. Михайло Зобків — визначний український вчений-правник // Рогатин. земля: історія та сучасність: Мат. 1-ї наук. конф. Л.; Рогатин, 1995;
   Google Scholar Internet
3. Комариця М., Романюк Т. Зобків Михайло // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю