Зозуля Михайло Микитович
Визначення і загальна характеристика
ЗОЗУ́ЛЯ Михайло Микитович (08(21). 11. 1904, с. Кривушi, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 30. 04. 1983, Москва) — лiтературознавець. Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Інститут червоної професури (1936) та Вiйськ.-полiт. академiю (1942) у Москві. Від 1936 працював у Моск. інституті філософії, літ-ри та історії, від 1941 — у Моск. університеті: доцент кафедри рос. літ-ри і літ-р народів СРСР, 1949–77 — заступник декана з навч. роботи філол. ф-ту. Автор праць про розвиток укр. і рос. літ-р 19–20 ст. (зокрема про творчість Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Чернишевського, Л. Толстого, В. Маяковського), рос.-укр. літ. зв’язки, з питань текстології. Перекладав російською мовою твори сучас. укр. письменників. Зібрав унік. україніст. бібліотеку, зокрема рукопис першого укр. літ. альманаху «Ластівка» Є. Гребінки, листи класиків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Русско-украинские литературные связи на современном этапе // Вест. Моск. університета. Филология. 1972. № 6; Тарас Шевченко у Москві // Наука і культура України. К., 1974; Шевченковская энциклопедия: Тип издания, его возможности и перспективы // ВЛ. 1977. № 9.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
