Зозуля Михайло Павлович
ЗОЗУ́ЛЯ Михайло Павлович (17. 09. 1923, м. Чугуїв, нині Харків. обл. — 07. 04. 1975, там само) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944 — двічі, 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від липня, на фронті від вересня 1941. Відзначився під час форсування р. Гірський Тікич побл. м. Умань (нині Черкас. обл.) у березні 1944, у боях в р-ні міст Демблін у липні 1944 та Скернєвіце у січні 1945 (обидва — Польща). Демобілізов. у 1947. Мешкав і працював у рідному місті.