Зозуля Олександр Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ЗОЗУ́ЛЯ Олександр Дмитрович (17. 12. 1907, передмістя Києва — 14. 03. 1996, м. Лівонія, шт. Мічиґан, США) — прозаїк. Закін. Харків. інститут журналістики (1929). Працював інспектором відділу нац. меншин, ред. літ. сторінки г. «Ленінський шлях» у м. Воронеж (РФ). Належав до укр. секції Рос. асоц. пролетар. письменників. Після виходу зб. гуморесок «Великий знак питання» (Воронеж, 1932) заарешт., перебував на засланні у м. Караґанда (Казахстан). 1934 повернувся в Україну, працював у пресі. Під час 2-ї світової війни жив у Києві та Львові. Згодом емігрував до Німеччини, де був одним із ред. г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм). 1944 видав зб. гуморесок «Рябі штани». Від 1950 — у США, працював в «Українських вістях» (м. Детройт, шт. Мічиґан). Член Об’єдн. укр. письменників «Слово». Автор зб. гуморесок «Без жартів» (1975), повісті «Під чужим прізвищем» (Детройт, 1987), спогадів «Слідами подій» (1987). Тематично творчість З. охоплює переважно 1930-і рр. та життя в еміграції.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
