Зозуляк Євген Тадейович

Визначення і загальна характеристика

ЗОЗУЛЯ́К Євген Таде­йович (25. 04. 1943, х. Збриж, нині у складі с. Бурдяківці Борщів. р-ну Терноп. обл.) — поет. Член НСПУ (1996). Всеукр. літ. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (2004). Закін. Львівський університет (1983). У 1967–86 — журналіст борщів. рай. г. «Надзбручанська правда»; 1986–91 — вла­скор, 1995–2009 — оглядач з питань культури терноп. обл. г. «Вільне життя»; 1992–94 — ред. від­ділу г. «Русалка Дністрова». Дебютував 1963 віршем «Коваль» у «Надзбручанській правді». Поет. образи З. насич. пере­жива­н­ням природи, від­кривають здатність слова викликати нена­звані уявле­н­ня, заміщати асоціаціями фігури умовча­н­ня й пропущені ланки текс­ту. Під враже­н­ням пере­житого у звʼязку з увʼязне­н­ням за т. зв. колоскову справу написав поему «Вічко» (1969; опубл. під на­звою «Соло для камерного хору», Т., 1995), високо оцінену Д. Павличком. На низку поезій З. написано музику. Окремі його вірші пере­кладено есперанто, італ. та рос. мовами.

Тв.: Материзна. 1993; Годин­ник любові. 1997; Поет і голуб. 2003; Політ світлячка в темряві. 2003; Пʼять пелюсток: Вибр. поезії. 2004; Пілігрим. 2009; Синьоока веселка: Пісні. 2009 (усі — Тернопіль).

Літ.: Осипчук В. Пливуть сльозини, наче чаєчки. Сповідь за ґратами // Магістраль. 1996, 10 лип.; Астафʼєв О. Художній світ із «хрещених» слів». То — Євген Зозуляк // Тернопі­л­ляʼ97: Регіон. зб. Т., 1997; Петрук-Попик Г. Євгенові Зозуляку — 60 // ЛУ. 2003, 22 трав.; Бандурка І. Барвінковий словоцвіт Євгена Зозуляка: Нарис творчості. Т., 2005.

О. Г. Астафʼєв

Завантажити статтю