Золоєв Таймураз Олександрович

ЗОЛО́ЄВ Таймураз Олександрович (20. 11. 1931, м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, Пн. Осетія, РФ — 04. 02. 2019, Київ) — кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член НСКінУ (1968). Премія ім. М. Ломоносова АН СРСР (1973), ім. Ф. Соболєва (2004). Державні нагороди СРСР. Закін. Пед. інститут (Орджонікідзе, 1954), ВДІК (Москва, 1965; майстерня Б. Доліна, Г. Широкова). Працював на Свердлов. кіностудії худож. фільмів (нині Єкатеринбург, РФ). 1964–71 — реж., 1987–92 — реж. та худож. кер. студії «Київнаукфільм»; 1971–86 — реж. Одес. кіностудії худож. фільмів; 1992–93 — директор кіновідеостудії «Тяжіння»; 1995–97 — віце-президент ВАТ «Видавничий дім “Економіст”»; 1998–2000 — реж. ред. інформ. програм, гол. ред. телепрограм (Київ); 2000–07 — реж. студії «Контакт»; від 2008 — доцент, худож. кер. курсу кінорежисерів, кінооператорів, акторів, дикторів Інституту екран. мистецтв Київ. університету театру, кіно і телебачення. На студії «Київнаукфільм» створив стрічки: «Гімнаст» (1966; 1-а премія Вкф спорт. фільмів, Москва; 1-а премія Міжнар. фестивалю короткометраж. фільмів, м. Обергаузен, Німеччина; 1-й приз Асоц. спорт. преси Мкф спорт. фільмів, м. Кортіна д’Ампеццо, Італія; усі — 1967; гол. приз «Кращий спорт. фільм» Мкф спорт. фільмів у м. Обергаузен, 1968), «Фехтувальники» (золота медаль і приз «Комсомольской правды» 2-го Вкф спорт. фільмів у Тбілісі; Почес. диплом журі Мкф спорт. фільмів, м. Кортіна д’Ампеццо; обидва — 1967), «Шахтарські бувальщини» (золота медаль кінофестивалю при ВДНГ «Наші досягнення», Москва, 1968), «Шахтарський характер» (1968; 1-й приз кінофестивалю у м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл., приз шахтарів Донбасу; обидва — 1968; гол. приз кінофестивалю фільмів про робітн. клас у м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ, 1971), «Микола Амосов» (1971), «Микола Амосов. Двадцять років по тому» (1986); на Одес. кіностудії худож. фільмів: «За твою долю» (1972), «Кожен день життя», «Голубий патруль» (обидві — 1974), «Відпустка, що не відбулася» (1976, автор сценарію), «Де ти був, Одіссею?» (1977, 3 серії), «Друге народження» (1980, 3 серії), «Очікування полковника Шалигіна» (1981, автор сценарію), «Скарга» (1985, співавтор сценарію); на студії «Контакт»: «Ода ботаніці» (1999), «Шлях до себе. Г. Усач. Письменник» (2000), «Кому повім печаль мою. В. Винниченко» (2001; усі — автор сценарію), «С. Бондарчук. Батьківщина» (2003), «Місто Коломия» (2004; гол. приз міжнар. фестивалю турист. фільмів «Вітер мандрів», м. Ялта АР Крим, 2004), «Освідчення в коханні. Одеса» (2005). Написав автобіогр. роман «Ілюзія» (В., 2005).

Л. В. Череватенко