Золотницький Ілля

ЗОЛОТНИ́ЦЬКИЙ Ілля (22. 06. 1870, Полтавщина — 04. 11. 1930, Варшава) — військовик. Полковник Армії УНР. Закін. гімназію у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ), Університет св. Володимира у Києві. Юрид. практику, яку розпочав у Києві, продовжив у Варшаві, де також виконував функції слідчого в губерн. управлінні. Від 1914 — заступник голови, згодом — голова окруж. суду в Вінниці; від березня 1917 — чл. Найвищої слідчої комісії у справах злочин. діяльності царських міністрів; згодом — заступник голови Найвищого військ. суду, гол. суддя суду Української Держави, віце-міністр судочинства УНР. Перебував у таборах для інтернованих вояків Армії УНР у Ченстохові й Тарнові (Польща), 1923 переїхав до Варшави. У тому ж році разом із О. Саліковським організував перший з’їзд укр. політ. еміграції, на якому обраний до складу гол. правління Укр. центр. комітету в Польщі. Водночас брав участь у роботі ін. емігрант. організацій, зокрема Товариства правників, Укр. клубу, Товариства ім. С. Петлюри.

Завантажити статтю