ЗОЛОТОНІ́СЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Під­порядк. Золотоніс. міськраді. Засн. 1960 як музей на громад. засадах. Від 1992 — сучасна назва. Нині у музеї зберігаються 8211 екс­понатів осн. і 5618 допоміж. фондів. Серед унікал. — Священ­не Євангеліє (1771), Мінея загальна (1774), Священ­не Євангеліє (1801), Мінея (1904; усі — Київ). Функціонують істор. та природн. від­діли. Тут також зберігаються камʼяні зернотерки та зуби мамонта, козац. люльки і гарматні ядра, предмети побуту; екс­понати, повʼязані з жи­т­тям і діяльністю Т. Шевченка, М. Максимовича, Г. Сковороди, І. Котляревського, видат. уродженців Золотоніщини; фотокартки, документи, спогади очевидців голодомору 1932–33, учасників 2-ї світової війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, твори художників В. Дрючила, А. Швидкого, І. Шиша. Музей бере активну участь в організації ви­ставок з нагоди ви­знач. дат і подій. Його працівники проводять зу­стрічі з ві­домими земляками, музейні уроки. Серед екс­курсій — «Культура і побут нашого краю», «Рідне місто моє», «У ріднім краї цвітуть рушники», «Перші поселе­н­ня на території краю», «Моя земля — земля моїх батьків», «Художники нашого краю», «Рідкісні рослини і заповід­ники Черкащини», «Видатні люди Золотоніщини 19 ст.», «Легенди про виникне­н­ня нашого міста», «Шевченко — художник», «Визволе­н­ня Золотоніщини від нім.-фашист. загарбників», «Шевченко і наш край». Перший дир. — М. Пономаренко, від 1991 — В. Кулик.