Золотухін Валерій Сергійович
ЗОЛОТУ́ХІН Валерій Сергійович (Золотухин Валерий Сергеевич; 21. 06. 1941, с. Бистрий Істок Алтай. краю, РФ — 30. 03. 2013, Москва) — російський актор. Нар. арт. РРФСР (1981). Закін. Держ. інститут театр. мистецтва (Москва, 1963; викл. І. Анисимова-Вульф). Від 1964 — актор Театру на Таганці (Москва). Був худож. кер. Держ. молодіж. театру Алтаю (м. Барнаул, РФ). Дебютував у кіно роллю Петьки Трофимовича у фільмі «Пакет» (1965, реж. В. Назаров). Автор повістей та оповідань: «На Исток-речушку, к детству моему…» (1978) та «Печаль и смех моих крылечек» (1984), кн. спогадів про В. Висоцького «Все в жертву памяти твоей…» (1992; усі — Москва).
Ролі: Грушницький («Герой нашого часу» за М. Лермонтовим), Андрій Находка («Мати» за М. Горьким), Трофимов («Вишневий сад» А. Чехова), Живаго («Доктор Живаго» за Л. Пастернаком); у кіно — Серьожкін («Господар тайги», 1969; «Зникнення свідка», 1972; обидва — реж. В. Назаров), Бумбараш (однойм. телефільм, 1971, реж. М. Рашеєв, А. Народицький), Васильєв («Про тих, кого пам’ятаю і люблю», 1973, реж. А. Вехотко, Н. Трощенко), Григорій Гай («Весна двадцять дев’ятого», 1975, реж. Г. Юнгвальд-Хількевич), Філька («Сказ про те, як цар Петро арапа женив», 1976, реж. О. Мітта), Квирін (телефільм «Чародії», 1982, реж. К. Бромберґ), Батько Кості («Нічна варта», 2004; «Денна варта», 2005; обидва — реж. Т. Бекмамбетов), Босий (телесеріал «Майстер і Маргарита», 2005, реж. В. Бортко), Стовпник («1612», 2007, реж. В. Хотиненко).
Літ.: Валерій Золотухін: «Навіщо штучно створювати Спіноз?» // Кіно-Театр. 2010. № 1.
В. М. Войтенко
Основні ролі
Грушницький («Герой нашого часу» за М. Лермонтовим), Андрій Находка («Мати» за М. Горьким), Трофимов («Вишневий сад» А. Чехова), Живаго («Доктор Живаго» за Л. Пастернаком); у кіно – Серьожкін («Господар тайги», 1969; «Зникнення свідка», 1972; обидва – реж. В. Назаров), Бумбараш (однойм. телефільм, 1971, реж. М. Рашеєв, А. Народицький), Васильєв («Про тих, кого пам’ятаю і люблю», 1973, реж. А. Вехотко, Н. Трощенко), Григорій Гай («Весна двадцять дев’ятого», 1975, реж. Г. Юнгвальд-Хількевич), Філька («Сказ про те, як цар Петро арапа женив», 1976, реж. О. Мітта), Квирін (телефільм «Чародії», 1982, реж. К. Бромберґ), Батько Кості («Нічна варта», 2004; «Денна варта», 2005; обидва – реж. Т. Бекмамбетов), Босий (телесеріал «Майстер і Маргарита», 2005, реж. В. Бортко), Стовпник («1612», 2007, реж. В. Хотиненко).
Рекомендована література
- Валерій Золотухін: «Навіщо штучно створювати Спіноз?» // Кіно-Театр. 2010. № 1.