Зона відчуження

ЗО́НА ВІДЧУ́ЖЕННЯ – територія на Півночі України, найбільш забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС. Пл. бл. 2,6 тис. км². До З. в. належать землі Чорнобил. (нині не існує), Іванків. і Поліс. р-нів Київ. обл., а також Овруц. та Народиц. р-нів Житомир. обл. Згідно з законодавством України, З. в. визначено як територію, з якої 1986 проведено евакуацію населення. Землі З. в. віднесено до категорії радіаційно небезпеч., виведено з госп. обігу й відмежовано від сусід. територій. Майже 60 % З. в. займають ліси. Тут протікають річки Прип’ять, Уж, Ілля та ін.

У З. в. заборонено ведення с.-г., лісогосп., вироб. та ін. діяльності, а також будівництво без спец. дозволу Міністерства надзвич. ситуацій України (зокрема ядер. установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактив. відходами, які мають заг.-держ. значення); вивезення без спец. дозволу за її межі землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівлю рослин. кормів, лікар. рослин, грибів, ягід та ін. продуктів побіч. лісокористування (за винятком зразків для наук. цілей); винесення або вивезення буд. матеріалів і конструкцій, машин та устаткування, домаш. речей тощо без спец. дозволу Міністерства надзвич. ситуацій України і дозиметрич. контролю; випасання худоби, порушення середовища перебування диких тварин, спорт. та пром. полювання і рибальство; будь-яку ін. діяльність, яка не забезпечує режиму радіац. безпеки. В’їзд на територію З. в. і виїзд із неї дозволено за спец. перепустками з обов’язковим дозиметрич. контролем людей, транспорт. засобів та вантажів. Упр. З. в. здійснює держ. департамент Міністерства надзвич. ситуацій України — Адміністрація З. в. i зони безумов. (обов’язк.) відселення, що є уряд. органом держ. упр., має статус юрид. особи, організовує та координує проведення всіх заходів на території З. в., вирішує питання їх фінансування, охорони громад. порядку, проводить заходи зі створення безпеч. умов праці та зменшення рівня опромінення персоналу, який працює на цій території, забезпечує дотримання норм радіац. безпеки, порядку поводження з радіоактив. відходами, а також відповідає за оперативне, повне та об’єктивне інформування насел. про екол. стан у цій зоні. Рішення Адміністрації є обов’язковими для виконання усіма підприємствами, установами й організаціями, розташ. або залученими до робіт у З. в., незалежно від форм власності та організац.-правових форм. Охорону громад. порядку та контрол.-пропуск. режим у З. в. забезпечують спеціаліз. підрозділи МВС України. Крім цього, у З. в. діє суворий природоохорон. режим, охороні підлягають природні, істор. та етнокультурні пам’ятки. Територія З. в. є знач. постій. джерелом надходження радіонуклідів у суміжні регіони і водночас, як засвідчили результати дослідж., ефектив. захис. бар’єром від поширення радіонуклідів на ін. території України, а також Білорусі. Оскільки З. в. розташ. у бас. Дніпра, особливу увагу приділяють захисту поверхн. та підзем. вод. Ядерно і радіаційно небезпеч. у З. в. є об’єкт «Укриття», сховище відпрацьованого ядер. палива № 1 (СВЯП-1), 1-й, 2-й та 3-й блоки ЧАЕС. Радіаційно небезпеч. є сховище рідких і твердих радіоактив. відходів, завод з переробки рідких радіоактив. відходів, пром. комплекс поводження з твердими радіоактив. відходами, будівля 12 (тимчас. сховище високоактив. відходів) ЧАЕС, а також пункти захоронення радіоактив. відходів «Буряківка», «Підлісний», «3-я черга ЧАЕС» і пункти тимчас. визнач. Законами України («Про правовий режим території, що зазнала локалізації радіоактив. відходів. Діяльність із подолання наслідків аварії на ЧАЕС у З. в радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», 1991; «Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006–2010 роки», 2006; «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами», 2008; «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему», 2009), заг.-держ. та нац. програмами, уряд. і міжвід. документами. Вони передбачають будівництво та експлуатацію нового безпеч. конфайнменту над об’єктом «Укриття», а також об’єктів, призначених для поводження з радіоактив. відходами, зокрема комплексу вироб-в із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактив. відходів «Вектор», сховищ відпрацьованого ядер. палива тощо; реалізацію бар’єр. функцій З. в., зокрема щодо мінімізації виносу радіонуклідів за її межі водним, повітряним та технол. шляхами; комплекс робіт щодо поводження з радіоактив. відходами (збирання, локалізація, транспортування, дезактивація, зберігання, захоронення тощо); моніторинг радіац. стану довкілля та забезпечення радіац. безпеки; реалізацію спеціаліз. лісогосп. та водоохорон. заходів; екол.-екон. реабілітацію радіаційно забруднених територій; підтримання належ. стану інфраструктури. Для виконання цих завдань у З. в. функціонує спеціаліз. багатогалуз. вироб.-госп. комплекс, підпорядк. Держ. агентству України з упр. З. в. З метою збереження унікал. властивостей ліс. насаджень зони, розташ. у межах Київ. Полісся, що є найбільшим в Україні резерватом дикої фауни, природну територію пл. бл. 50 тис. га оголошено заг.-зоол. заказником заг.-держ. значення «Чорнобильський спеціальний».

Літ.: Барьяхтар В. Г., Кухарь В. П., Лось И. П. и др. Всесторонняя оценка рисков вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. 1998; Бакуленко В. Д., Проскура М. І., Холоша В. І. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. 2000; Алесіна М. Ю. Вплив радіаційного фактора Чорнобильської зони відчуження на організм тварин. 2006; 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. 2006 (усі — Київ).

В. І. Холоша