Зоологічний парк
ЗООЛОГІ́ЧНИЙ ПАРК — естетично-пізнавальна, культурно-освітня та науково-дослідна установа, в якій утримують тварин різних видів для ознайомлення населення з різноманіттям фауни. Ін. назва — зоол. сад. Як правило, З. п. займають значну територію з водоймами та декор. рослинністю, на якій у вольєрах і клітках, а також у великих вагонах утримують тварин. Експозицію будують за різними принципами: систематич. (порядок розміщення тварин різних груп відповідає їхній наук. систематиці), зоогеогр. (демонструють фауніст. комплекси певних зоогеогр. підрозділів чи ландшафтів), екол. (тварин обʼєднують в угруповання, характерні для певних біоценозів, напр., лісу, степу, гір). Окрім демонстрац., З. п. виконують функції поширення природн. знань та пропагування охорони природи шляхом організації просвітн. заходів, пересув. виставок, консультацій для населення, гуртків юних натуралістів тощо. Важливу роль вони відіграють як осередки збереження тварин, зокрема рідкіс. та зникаючих. Напр., зубр європейський (Bison bonasus) врятований від вимирання завдяки збереженню кількох десятків тварин у З. п., олень Давида (Elaphurus davidianus) нині існує лише в З. п. Вони є також базою для вивчення біології тварин, розроблення технологій їх утримання в неволі, акліматизації та одомашнення.
Перші З. п. створ. ще до н. е. при дворах монархів у країнах давніх цивілізацій різних континентів (Єгипті, Китаї, Мексиці). В Китаї їх називали «садом розуму». На тер. Мексики іспан. завойовники виявили багатий зоол. сад з басейнами та приміщеннями для диких тварин, яких доглядали 600 осіб. У давніх греків і римлян існували звіринці, в яких утримували тварин для цирк. боїв та видовищ. У середні віки були поширені звіринці для мислив. цілей. У Європі перші З. п. створ. у 18 ст. у Відні, Мадриді, Парижі (1794, перший акліматизац. парк), Амстердамі, Антверпені, Берліні та ін. Першим З. п., побудованим за сучас. принципами, вважають зоол. сад у Реґент. парку в Лондоні (1828). У Росії перші З. п. закладено в Москві (1864) та С.-Петербурзі (1865). Станом на 2005 найбільші колекції мали З. п. Берліна (Тірпарк — 1065 видів, 9937 екземплярів), Нью-Йорка (Бронкський — 1437 видів, 5276 екземплярів) і Сан-Дієґо (бл. 2 тис. видів, понад 5 тис. екземплярів). У деяких мегаполісах розташовано по декілька З. п., напр., по 2 — у Берліні й Чикаґо, по 3 — у Парижі та Лондоні, 6 — у Токіо. 1994 засн. Євроазій. регіонал. асоц. зоол. парків і акваріумів. Найдавнішим на території України є акліматизац. З. п., організований Ф. Фальц-Фейном 1874 у с-щі Чаплі (нині у складі Біосфер. заповідника «Асканія-Нова», смт Асканія-Нова Чаплин. р-ну Херсон. обл.). В Україні діють Харківський зоологічний парк, Миколаївський зоологічний парк, Київський зоологічний парк, Одеський зоологічний парк, Менський зоологічний парк, Рівненський зоологічний парк, Черкаський зоологічний парк, рай., сільс. та напівприватні аматор. З. п. при пром. підприємствах, лісогосп. і с.-г. обʼєднаннях; функції З. п. виконує також Севастоп. мор. акваріум (експонує мор. фауну).
Рекомендована література
Завантажити статтю
