Зоріна Олександра Олександрівна
ЗО́РІНА Олександра Олександрівна (22. 03. 1947, м. Турка, нині Львів. обл. — 12. 06. 2009, Київ) — живописець. Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1980; майстерня В. Шаталіна). Працювала у Києві 1980–91 на творчо-вироб. обʼєдн. «Художник»; 1980–2009 — викладач дит. худож. школи № 3. Учасниця міських, всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1979. Персон. — у Києві (1997–98). Основна галузь — станк. живопис, напрям — реалізм. Для творчості характерні продумане композиц. вирішення, нюансований колорист. живопис. Авторка сюжет. композицій, натюрмортів, портретів, краєвидів. Портрети приваблюють тонкою психол. характеристикою людей, передачею осн. рис їх характерів. Окремі полотна зберігаються у Музеї історії Києва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На рідній землі», «Бабусин інтер’єр», «Весна» (усі — 1978), «Чоловічий портрет» (1979), «Старий квартал» (1980), «Біля річки» (1984), «У ботанічному садку» (1985), «Осінь», «Крізь віки», «Відлига» (усі — 1986), «Осінь на Андріївському узвозі» (1987), «Зимовий Хрещатик» (1989), «Знамення» (1991), «На згадку про бабусю», «Спогади» (обидва — 1992), «Натюрморт з іконою» (1993), «Моя родина» (1994), «На спомин про К. Білокур», «На Івана Купала» (обидва — 1995), «Весна» (1998), «Квіти з рідного поля» (1999), «На спомин про Ярослава Мудрого» (2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 