ЗАБА́РА Станіслав Сергі­йович (25. 01. 1934, Полтава) — фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1980), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976), Державна премія СРСР (1981). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1956). Від­тоді працював у Ін­ституті кібернетики НАНУ (Київ; з пере­рвою): інж., зав. лаб. елемент. бази ЕОМ (1960–66), кер. роз­робок елемент. бази машин «Дні­про», «Дні­про-2», МІР, М2000, М3000, а також першої в СРСР клавіш. електрон. машини (калькулятора) «Іскра», 1986–2002 — завідувач від­ділу автоматизов. проектува­н­ня радіо­електрон. апаратури. 1966–86 — у Вироб.-тех. обʼ­єд­нан­ні «Електронмаш» (Київ): нач. СКБ, від 1971 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1980 — за­ступник ген. дир. Гол. кон­структор машини М4030 (1973–78), автоматизов. систем проектува­н­ня АРМ-2-01 та АРМ-2-05 (1976–79), заст. гол. кон­структора між­нар. системи малих ЕОМ (1976–86), гол. кон­структор Міністерства приладобудува­н­ня СРСР з периферій. обладна­н­ня обчислюв. машин (1978–86). Від 2002 — декан факультету інформатики, водночас завідувач кафедри інформ. технологій і про­грамува­н­ня Від­критого між­нар. університету роз­витку людини «Україна» (Київ).