Забара Станіслав Сергійович
ЗАБА́РА Станіслав Сергійович (25. 01. 1934, Полтава) — фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1980), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976), Державна премія СРСР (1981). Закін. Київ. політех. інститут (1956). Відтоді працював у Інституті кібернетики НАНУ (Київ; з перервою): інж., зав. лаб. елемент. бази ЕОМ (1960–66), кер. розробок елемент. бази машин «Дніпро», «Дніпро-2», МІР, М2000, М3000, а також першої в СРСР клавіш. електрон. машини (калькулятора) «Іскра», 1986–2002 — завідувач відділу автоматизов. проектування радіоелектрон. апаратури. 1966–86 — у Вироб.-тех. об’єднанні «Електронмаш» (Київ): нач. СКБ, від 1971 — заступник директора з наукової роботи, від 1980 — заступник ген. дир. Гол. конструктор машини М4030 (1973–78), автоматизов. систем проектування АРМ-2-01 та АРМ-2-05 (1976–79), заст. гол. конструктора міжнар. системи малих ЕОМ (1976–86), гол. конструктор Міністерства приладобудування СРСР з периферій. обладнання обчислюв. машин (1978–86). Від 2002 — декан факультету інформатики, водночас завідувач кафедри інформ. технологій і програмування Відкритого міжнар. університету розвитку людини «Україна» (Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основы проектирования управляющих машин промышленного значения. Москва, 1969; Интерактивная система автоматизированного проектирования (ИСАП) // Агрегатирование, контроль и диагностика вычислительных систем: Сб. К., 1978; Внешние устройства ЭВМ. К., 1985 (співавтор); Математичні основи інформаційної діяльності. К., 2007.