ЗАБАШТА́НСЬКИЙ Володимир Омелянович (05. 10. 1940, с. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну Вінн. обл. — 02. 12. 2001, Київ) — поет, пере­кладач. Член НСПУ (1967). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1986). Всеукр. літ. премія ім. В. Свідзинського (2001). Орден «За мужність» 3-го ступеня (1997). У 18-річ. віці внаслідок нещасного випадку втратив зір і руки. Закін. Київський університет (1969). Керував літ. студією «Кобза» при ред. ж. «Дні­про» (1986–93). Дебютував 1960 віршем «Щоб мирні ранки уставали…» у г. «Заклик». Ви­ступав проти без­духовності, обивател. філософії і фарисей. моралі, зрече­н­ня нац. традицій, історії, мови; утверджував високі моральні якості людини, стійкість до ви­пробувань долі. Його твори стилістично прості, лаконічні, афористичні, з ритор. зворотами, глибин­но закоріненою лексикою, органічною фонікою, близькою до фольклорної. Пере­кладав з рос., білорус., болгар., турк­мен., осетин. та ін. мов. 2008 у Браїлові від­крито літ.-мемор. музей З.