Забігайло Володимир Костянтинович
ЗАБІГА́ЙЛО Володимир Костянтинович (27. 05. 1944, Київ — 21. 03. 2005, там само) — правознавець, дипломат. Син К. Забігайла. Доктор юридичних наук (1983), професор (1990). Закін. Київський університет (1967). Працював у Інституті держави і права АН УРСР (Київ, 1967–88); у 1988–92 — заступник директора з наукової роботи, водночас 1989–92 і 1996–2003 — завідувач кафедри порівнял. правознавства Інституту міжнар. відносин Київ. університету; 1992–95 — радник з політико-правових питань Посольства України у США; 1998–99 — заступник Міністра юстиції України; від 2003 — Надзвич. і Повноваж. Посол України в Респ. Кенія; водночас від 2004 — постій. представник України при Програмі ООН з довкілля. Досліджував теор. проблеми ролі права в сучас. суспільстві, співвідношення права і суспільства, його вплив на діяльність держави.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Право и общество. Новые проблемы и методы буржуазного правоведения. К., 1981; Демократія, право і свободи: реальність і ідеологічні міфи. К., 1983 (співавтор); Порівняльне правознавство: теорія і метод розвитку правової системи України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнар. правом. К., 1988; Право на права. К., 1989; Право — інструмент входження України до Європейського Союзу // Влада і політика. 2000. № 23.
Рекомендована література
- Забігайло Володимир Костянтинович // ПЧ. 2004. № 9.