ЗАБІГА́ЙЛО Володимир Юхимович (28. 06. 1934, Дні­пропетровськ — 15. 08. 1996, там само) — гірничий інженер-геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1975), професор (1979), академік НАНУ (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1986). Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. гірн. ін­ститут (1958). Працював 1958–61 у Миргород. пром.-геофіз. екс­педиції тресту «Укргеофізика» (Полтав. обл.); 1961–64 — у Дні­проп. екс­педиції Укр. н.-д. геол.-розв. ін­ституту; 1964–68 — в Ін­ституті мінерал. ресурсів Мінгео УРСР (Сімферополь); 1968–86 — в Ін­ституті геотех. механіки (Дні­пропетровськ): 1970–84 — завідувач від­ділу речовин. складу і фіз.-мех. властивостей гірських порід, 1984–86 — завідувач від­ділу геології вугіл. родовищ великих глибин; 1986–96 — в Ін­ституті геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів): дир.; водночас 1979–86 та 1995–96 — у Дні­проп. гірн. ін­ституті (нині Нац. гірн. університет): професор кафедри геології та роз­відки родовищ корис. копалин. Засн. нового наук. напряму у ви­вчен­ні геол. умов і факторів проявів викидів вугі­л­ля, гірських порід та газу. Створив наук. школу комплекс. дослідж. вугленос. формацій. Результати його фундам. дослідж. геології вугіл. басейнів України, їхньої газоносності та гірн.-геол. умов роз­робки вугіл. покладів на великих глибинах до­зволили роз­робити принципово нові способи про­гнозу викидонебезпечності гірських порід і вугі­л­ля, природ. метаноносності вугіл. басейнів України. Ініціатор і кер. нац. про­грами «Метан вугільних родовищ України. Про­блеми пошуку, оцінки і промислового освоє­н­ня (1984–2005)». Був гол. ред. між­ві­дом. ж. «Геологія і геохімія горючих копалин». Від 1992 — голова Укр. комітету Карпато-Балкан. геол. асоціації.