Забудський Григорій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЗАБУ́ДСЬКИЙ Григорій Олександрович (02. 08. 1854, Новогеоргіїв. фортеця, нині м. Новий-Двір-Мазовецький Мазовец. воєводства, Польща — 1930) — фахівець у галузі вибухових речовин. Брат М. Забудського. Походив зі спадк. дворян Черніг. губ. Генерал-лейтенант (1909). Закін. Михайлів. артилер. академію в С.-Петербурзі (1879), де був залишений аспірантом, а від 1882, після захисту двох дис. на право викладання курсів з хімії, металургії, виготовлення порохів і вибухових речовин, й працював: від 1893 — ординар. професор (також був чл. Артилер. комітету і зав. хім. лаб.). Від 1914 — нач. Центр. наук.-тех. лаб., яку після більшов. перевороту 1917 перетвор. у Центр. наук.-тех. інститут при Вищій раді нар. господарства, згодом — у Ленінгр. інститут металів (нині С.-Петербург). Досліджував властивості порохів та вибухових речовин. Брав безпосередню участь у переозброєнні рос. армії малокалібер. зброєю, запровадженні малодим. та бездим. порохів для боєприпасів, розробленні бризантних вибухових речовин для снарядів.
Пр.: Пороходелие в иностранных государствах в Австрии, Германии, Англии, Франции и Италии. 1885; Приготовление крупнозернистого пороха на русских пороховых заводах. 1885; Производство стальных орудий во Франции. 1887; Приготовление и свойства различных малодымных и бездымных порохов. 1893; Взрывчатые вещества. 1907 (усі — С.-Петербург).
Г. О. Бойко
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пороходелие в иностранных государствах в Австрии, Германии, Англии, Франции и Италии. 1885; Приготовление крупнозернистого пороха на русских пороховых заводах. 1885; Производство стальных орудий во Франции. 1887; Приготовление и свойства различных малодымных и бездымных порохов. 1893; Взрывчатые вещества. 1907 (усі — С.-Петербург).
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
