Кошиць Ніна Павлівна

КО́ШИЦЬ Ніна Павлівна (справж. — Порай-Кошиць; 18(30). 12. 1894, за ін. даними — 17. 01. 1892, Київ — 14. 05. 1965, м. Санта-Ана, шт. Каліфорнія, США) — спів­ачка (лі­рико-драматичне сопрано), пе­дагог. Дочка П. Кошиця. Закін. Моск. консерваторію (1913; кл. вокалу У. Мазет­ті, фортепіано — Н. Шишкіна, К. Ігумнова). Того ж року дебютувала партією Тетяни («Євгеній Онєгін» П. Чайковсько­го) в Опері С. Зиміна (Москва), де спів­ала до 1918. Також ви­ступа­ла у Маріїн. театрі у С.-Пе­тер­бурзі. Брала участь як солістка у премʼєрі кантати С. Танєєва «Піс­ля прочита­н­ня псалма» (1915). Бл. 1914 гастролювала у Казані (Ро­сія), Києві, Баку, Тифлісі (нині Тбі­лісі). 1915–17 ви­ступала із соль­ними камер. концертами (су­про­від С. Рахманінова) у Петро­граді (нині С.-Пе­тербург), Москві, Киє­ві, Кисловодську (Росія), що мали над­звич. успіх. 1920 виїхала до США, де 1921 вперше ви­ступила у концерті Детройт. оркестру та виконала партію Фата Морґани («Любов до трьох апельсинів» С. Прокофʼєва) у Чиказ. опері. Ви­ступала як солістка з укр. репертуаром у концертах Укр. нац. хору під керівництвом О. Ко­шиця в Америці (1922). Того ж року брала участь у гастрол. ви­с­тавах Приват. рос. опери. Висту­пала на опер. сценах Буенос-Айреса (1924), Парижа («Ґранд-Опера», 1925, 1927), Брюс­селя, Амстердама, Риґи, Вільно (нині Вільнюс), Стокгольма та ін.; з най­кращими симф. оркестрами США — Філадельфій. та Бостонським. 1926 у Нью-Йорку органі­зувала концерти з творів рос. композиторів, де ви­ступала із С. Рахманіновим, О. Глазуновим, О. Гречаніновим, М. Метнером. 1929–30 разом із М. Метнером концертувала у Нью-Йорку й Фі­ладельфії. Володіла сильним, рів­ним, рідкіс. краси й тембру го­ло­сом, вибагливим худож. сма­ком, природ. музикальністю й артис­тизмом. У камер. репертуарі — тво­ри рос. композиторів М. Глін­ки, О. Даргомижського, М. Мусорг­ського, О. Бородіна, М. Ба­лакі­ре­ва, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, С. Рахманінова, С. Прокофʼєва, І. Стравинського, М. Мясковського. Мистецтво К., її артистич. шарм, творчу натуру високо цінували колеги й композитори. К. присвя­тили твори С. Рахманінов, М. Мет­нер, С. Про­кофʼєв. К. — авторка декількох романсів на сл. І. Буніна та С. Над­сона (виконувала у концертах). Здійснила низку за­писів на грам­платівки. Остан­ні роки життя мешкала у Гол­лівуді (м. Лос-Ан­джелес, шт. Каліфор­нія, США), де за­ймалася пед. ді­яльністю, брала участь у зйомках звук. фільмів, пере­кладала англ. мовою текс­ти романсів рос. ком­позиторів.

Завантажити статтю