Кошиць Павло Олексійович
КО́ШИЦЬ Павло Олексійович (справж. — Порай-Кошиць; 14(26). 01. 1863, с. Кирилівка, нині с. Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 02(15). 03. 1904, Москва) — співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Батько Ніни, двоюрід. брат Олександра Кошиців. З родини священиків. Освіту отримав у Богуслав. духов. училищі (нині Київ. обл.) та Київ. духов. семінарії. У 1880-х рр. співав у капелі купця В. Рукавишникова (м. Нижній Новгород, Росія). 1886 навч. співу в Моск. консерваторії (кл. Ф. Коміссаржевського). Удосконалював майстерність у Поцці (м. Мілан, Італія). З успіхом виступав на опер. сценах Італії (1887–89), Греції, Ґватемали. 1890 — соліст Тифліс. опери (нині Тбілісі). Здобув високу оцінку П. Чайковського за виконання партії Германа у його опері «Пікова дама». 1891–92 виступав у Київ. опері, де блискуче дебютував партією Отелло (однойм. опера Дж. Верді), мав великий успіх у партіях Ленського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Рауля та Іоанна Лейденського («Гуґеноти», «Пророк» Дж. Мейєрбера). 1893–1903 — соліст Великого театру у Москві. Володів красивим, сильним голосом широкого діапазону з багатою тембр. палітрою, а також неабияким артистизмом. Брав участь у прем’єрах: «Паяци» Р. Леонкавалло (Каніо), «Зиґфрід» Р. Ваґнера (1894, гол. партія), «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза (Еней). У камер. концертах виконував романси П. Чайковського й М. Лисенка («Огні горять»). Втратив голос. Отримавши мізерну пенсію, приватно викладав спів. Покінчив життя самогубством.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Фінн («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Ленський, Герман, Вакула («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Макс («Вільний стрілець» К.-М. Вебера), Едґар («Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті), Отелло, Герцог, Альфред («Отелло», «Ріґолетто», «Травіата» Дж. Верді), Роберт-диявол (однойм. опера Дж. Мейєрбера), Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Лоенґрін, Тангейзер, Зиґмунд («Лоенґрін», «Тангейзер», «Валькірія» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
- [Некролог] // Ежегодник император. театров. Сезон 1903–1904. Вып. 14, приложение; Homo novus. Судьба тенора // Театр и искусство. 1904. № 11;
- Кошиць О. Спогади. Ч. 1. Вінніпеґ, 1947;
- К., 1995;
- Леонид Витальевич Собинов: Письма. Т. 1. Москва, 1970;
- Гозенпуд А. Русский оперный театр между двух революций. 1905–1917. Ленинград, 1975;
- Лисенко І. Трагедія співака // Музика. 1995. № 6;
- Нарбут А., Порай-Кошиц Г. Порай-Кошицы // Родослов. росписи. Москва, 2001. Вып. 15;
- Лисенко І. Фатальний Тангейзер // Лисенко І. Музики сонячні дзвони. К., 2004.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
Л. О. Пархоменко- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2014
- Том ЕСУ:
- 15
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2014
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- співак
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 1729
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Кошиць Павло Олексійович / Л. О. Пархоменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1729.
Koshyts Pavlo Oleksiiovych / L. O. Parkhomenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-1729.
Людина 
