Євса Ірина Олександрівна
Є́ВСА Ірина Олександрівна (15. 10. 1956, Харків) — поетеса, перекладач. Член НСПУ (1979). Навч. у Харків. університеті, закін. Літ. інститут у Москві (1981). Мешкає у Харкові, пише російською мовою. У її творах глибокий психологізм поєднано з високою поет. культурою. Переклала низку творів давньогрец. поетів Сафо, Орфея, Піфагора, укр. Л. Костенко, А. Перерви, В. Бойка, І. Мироненко, Л. Томи, Н. Білоцерківець, Л. Рубан, польс. Р. Данецького, вірм. Г. Варданяна, А. Саядяна, груз. М. Шалвашвілі та ін. (окремі книги вийшли у Москві). Деякі вірші Є. перекладено укр., литов., груз., вірм., азерб., серб. мовами. Премія Міжнар. фонду пам’яті Б. Чичибабіна (2000).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Отзвук. Х., 1976; Дыхание. Х., 1978; Август. К., 1985; День седьмой. К., 1985; Сад. Х., 1986; Изгнание из рая. Х., 1995; Наверное, снилось… Париж; Нью-Йорк; Москва, 1999; Лодка на фаянсе. Х., 2000; Опись имущества. К., 2003; Трофейный пейзаж. Х., 2006.
Рекомендована література
- Романов Є. У поетичному саду Ірини Євси // Прапор. 1988. № 11;
- Минаков С. «Поэт всегда мешает дураку…» // Время. 1999, 16 сент.
Завантажити статтю
Людина 
