ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
ТОМ 9
ISBN: 978-966-02-5720-7 (Т. 9)
УДК: 030(477)
Енциклопедія Сучасної України. Т. 9: «Е» – «Ж» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. 711 с.
Том містить 2.5 тис. статей
(d’Herbigny Michel; 08. 05. 1880, м. Лілль, Франція – 23. 12. 1957, м. Екс-ан-Прованс, Франція) – французький церковний діяч РКЦ, сходознавець. Навч. у семінаріях ордену єзуїтів у м. Гемерт (Нідерланди) та Енґієн...
Н. С. Рубльова
(de Gennes Pierre-Gilles; 24. 10. 1932, Париж – 18. 05. 2007, Орсе, передмістя Парижа) – французький фізик. Член АН Франції (1979). Іноз. чл. НАНУ (1992). Закін. Вищу нормал. школу в Парижі (1955). Здобув ступ. д-ра фізики у...
В. М. Палій
– сьома літера української абетки. Є в ін. алфавітах, створ. на кирилич. і лат. графіч. основах. Назва літери [е] вживається як іменник серед. роду. Буває велика і мала, має рукописну й...
М. Г. Железняк
(справж. – Остапенко Андрій Вікторович; 17. 03. 1977, Вільнюс) – естрадний співак, актор. Навч. у Нац. муз. академії України (1995–99), закін. істор. факультет Нац. пед. університету (1998) у Києві....
Н. П. Потушняк
(Ebel Jean-Pierre-Michel; 25. 01. 1920, містечко Бітвеллер, Франція – 20. 06. 1992, м. Страсбурґ, Франція) – французький біохімік. Іноз. чл. РАН (1982), АНУ (1991). Закін. Страсбур. університет, де й працював (від 1962 –...
В. М. Палій
(09. 11. 1856, Греція – 09. 04. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – військовик. Адмірал (1913). Закін. Мор. кадет. корпус (С.-Петербург, 1879). Від 1903 – флаг-капітан нач. ескадри Тихого океану. Учасник рос.-япон....
Л. В. Гриневич
(Eberhardt Piotr; 27. 12. 1935, Варшава) – польський економгеограф, соціолог, демограф. Доктор габіліт. (1977), професор (1994). Закін. Варшав. університет (1960). Відтоді працює в Інституті географії та...
О. Г. Кучабський
(15. 08. 1889, Одеса – 11. 11. 1971, там само) – живописець. Член СХУ (1945). Закін. Одес. художнє училище (1911), навч. у С.-Петербур. АМ (1912–13; викл. К. Костанді, Г. Ладиженський). Працював в Одесі: у «Вікнах...
С. Г. Крижевська
(Ebert Max; 04. 08. 1879, м. Стендаль, Німеччина – 15. 11. 1929, Берлін) – німецький археолог. Член Всеукр. археол. комітету ВУАН. Студіював германістику й історію в Іннсбруці, Гайдельберзі, Галле та Берліні....
Г. Ф. Крикун
(27. 01. 1943, м. Івдель Свердлов. обл., РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1992), професор (1995). Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1967), де відтоді й працює (нині Укр. хім.-технол. університет): від 1993 –...
Ю. М. Ващенко
– журнал. Заснований 2005 у Києві Є. Рибчинським. Виходить щомісяця рос. мовою; наклад 70 тис. прим. Видавець – ВАТ «Издател. дом “ИВ Комьюникейшнз”». Розповсюджується на території України....
Ю. О. Курашенко
(лат. evacuatio, від evacuo – спорожнюю) – вивезення людей, тварин і матеріальних цінностей з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха; поранених, хворих, полонених,...
О. П. Реєнт, О. Є. Лисенко, В. П. Філіпишин, В. Л. Савицький, В. І. Шапаренко
(від лат. evaporo – випаровую) – мінерали, які утворюються внаслідок випаровування розчинів. Переважна більшість Е. виникла в мор. басейнах (в арид. і напіварид. кліматич. зонах). Вони можуть...
А. Я. Радзивілл
(грец. εὐδαιμονία – щастя, блаженство) – етичний принцип, згідно з яким щастя є основною та кінцевою метою людських прагнень, критерієм моральної діяльності. Передумовою Е. була критика...
С. О. Кисельов
(17. 08. 1889, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 18. 07. 1981, Ленінград, нині С.-Петербург) – графік і живописець. Член СХУ (1974). Закін. Катеринослав. жін. гімназію (нині Дніпропетровськ, 1907), навч. у рисув....
Л. В. Тверська
(08(20). 04. 1870, Харків – 31. 01. 1937, Київ) – художник театру. Закін. Харків., згодом Одес. рисув. школи. 1889–1900 – художник-декоратор Харків. опери; 1901–16 – художник-постановник Київ. опери, де оформив...
В. Т. Габелко , В. Г. Мудрик
(05(17). 05. 1892, Житомир – 1919, Київ) – шахіст. Майстер (1913). Навч. в Університеті св. Володимира (Київ). Призер великого (3-є м.), малого (4-е м.) шах. чемпіонатів Києва (обидва – 1910). Переможець Всерос....
Г. А. Рудницький
– наука про закономірності еволюційних перетворень в онтогенезі живих істот у цілому та окремих складових цього процесу. Засн. Е. е. – Е. Геккель і Ф. Мюллер, а також вітчизн. дослідники О....
С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов
(від еволюція) – напрям у соціокультурній антропології, етнології та етнографії; теорія розвитку людства від простих форм соціальних організацій первісних колективів до сучасних...
С. П. Павлюк
(лат. evolutio, від evolvo – розгортаю) – уявлення про зміни в природі і суспільстві, їх закономірності й скерованість. Стан будь-якої системи розглядають як наслідок змін її поперед. станів....
Д. М. Гродзинський
– газета. Заснована 1969 у м. Євпаторія, нині АР Крим. Виходить рос. мовою 5 разів на тиждень; наклад понад 5 тис. прим. Висвітлює соц.-екон., політ. та культурне життя міста. Рубрики: «Евпатория:...
В. П. Чебукін
Виходила рос. мовою щомісяця від січня до липня 1909 в Одесі у друкарні Я. Сагала як орган Одес. євр. територіаліст.-еміграц. товариства. Видавець – Г. Каплан. Висвітлювала діяльність...
О. Ю. Горшихіна
Засн. у вересні 2002 у Києві. Друкує берлін. видавництво «Werner Media Group». Виходить рос. мовою щомiсяця; наклад 40 тис. прим. Осн. тематика: полiтика, сусп. життя, релiгiя. Рубрики: «Мир», «Германия»,...
Л. М. Кононенко
Виходила 1917 (усього 4 номери) рос. мовою у друкарні Й. Шенфельда. Видавав Київ. Центр. Комітет євреїв учнів серед. школи. Висвітлювала інтереси євр. молоді. Рубрики: «Еврейская культура,...
О. Ю. Горшихіна
Виходила щотижня 1906–07 рос. мовою в Одесі як орган євр. нац. думки замість сіоніст. тижневика «Кадима». Ред.-видавець – Й. Сапір, 1907 – М. Шварцман. Розповсюджувалася у Рос. імперії. Рубрики:...
О. Ю. Горшихіна
Виходив щотижня 1906–07 в Одесі рос. мовою у друкарні акц. Пд.-Рос. товариства друкар. справи під гаслом: «Самобытности и земли для еврейскаго народа». Розповсюджувався у понад 70-ти містах...
О. Ю. Горшихіна
Виходив щокварталу 1908–11 в Одесі рос. мовою у друкарні Я. Шермана «Издатель» як орган побут. і клін. медицини. Мав сприяти з’ясуванню причин, особливостей, розповсюдженості та способів...
О. Ю. Горшихіна
– журнал. Вийшов один номер рос. мовою 1912 в Одесі. Висвітлював громад. і нац. життя Одеси та Пд. Рос. імперії, місц. хроніку, питання еміграції, колонізації, євр. історії, літ-ри, вибори до 4-ї...
О. Ю. Горшихіна
(грец. εὑρίσϰω – знаходжу) – галузь знання, що вивчає творчу діяльність, визначає шляхи відкриття нового в ідеях, судженнях, способах діяння. У Стародав. Греції Е. була відома як метод навч.,...
М. І. Козак, В. С. Муха
– журнал. Виходить від 2007 у Києві щомісяця як громад. ініціатива незалеж. журналістів, фінансується переважно об’єдн. «Укр. адвокат». Засн. і видавець – О. Башук. Осн. мова – українська, а...
О. Г. Башук
(від грец. εὖ – добре, υάνατοζ – смерть) – навмисне позбавлення життя безнадійно хворої людини з метою припинення її страждань. Е. розглядають у філософії, мед. та юрид. деонтології, практ....
В. П. Заблоцький
(грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, які вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої...
О. О. Тараненко
(від франц. égalité – рівність) – принцип організації соціальних відносин у державі та суспільстві на засадах рівного економічного, передусім майнового, стану громадян. Такого стану, на...
Є. І. Суїменко
(Egán Edmund; 13. 07. 1851, містечко Чакторня, Австро-Угорщина, нині Чаковець, Хорватія – 20. 09. 1901, Ужгород) – угорський економіст. З походження шотландець. Навч. у Вищій екон. школі в Галле (Німеччина),...
М. І. Мушинка
(Egbert Jan; 26. 05. 1941, Берлін) – німецький політолог. 1961–69 вивчав історію, географію, політологію та педагогіку в навч. закладах м. Марбурґ, Берліна та Братислави. 1969 здобув ступ. д-ра філософії у...
А. І. Кудряченко
(справж. ім’я – Борух; 30. 07(11. 08). 1869, Одеса – 1946, Вільнюс) – живописець і графік. Член Товариства пд.-рос. художників (1893), Товариства ім. К. Костанді (1922), СХ Литов. РСР (1944). Навч. в Одес. рисув....
Т. А. Галькевич, С. Г. Крижевська
– карстова порожнина у Гірсько-Кримській карстовій області, на Карабі-яйлі. Протяжність 255 м, глиб. 60 м. Утвор. у вапняках. Вхід знаходиться у карст. лійці на дні сухої долини Егіз-Тинах....
Ю. І. Шутов , Г. М. Амелічев
(лат. еgo – я) – частина складних слів, що вказує на виділення власної особи та підкреслення своєї значущості, напр.: егоїзм, егоцентризм.
(франц. égoїsme, від его…) – ціннісна орієнтаціяї суб’єкта, яка полягає у переважанні в його діяльності та поведінці корисливих особистих потреб при ігноруванні інтересів інших людей і...
М. М. Заброцький, А. С. Лобанова
(від его… і психологія) – один із напрямів психоаналізу, який досліджує проблеми людського «Я». Виникла як реакція на ортодоксал. фройдизм. На відміну від останнього, де осн. роль у...
М. М. Заброцький