Євсеєнко Сергій Степанович
ЄВСЕ́ЄНКО Сергій Степанович (06(18). 10. 1850, посад Клинці Сураз. пов. Черніг. губ., нині місто Брян. обл., РФ — 24. 04(07. 05). 1915, там само) — ветеринарний лікар. Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1875). Відтоді до 1912 працював на військ.-вет. посадах у Моск. і Варшав. військ. округах, брав участь у рос.-турец. війні 1877–78. Одним з перших організував системне лікув.-евакуац. вет. забезпечення, запропонував систему етап. лікування кінного складу за умов воєн. дій. Засн. Т-в практ. вет. лікарів (Москва, 1881) та військ.-вет. лікарів (Варшава, 1895). Вперше застосував сироватку проти чуми великої рогатої худоби, контагіоз. плевропневмонії коней, сапу. Наукові дослідження у галузях вет. хірургії, епізоотології, мікробіології, вет.-сан. експертизи, зоотехнії. Магістер. дис. Є. «Огнестрельные раны костей» (1888) стала основою для його праці «Курс полевой военно-ветеринарной хирургии» (1890) — першої в Росії монографії з цієї теми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Чума с точки зрения теории возникновения. С.-Петербург, 1881; Ветеринарная медицина и ветеринарные врачи. Москва, 1882; Естественная выработка иммунитета в природе. Москва, 1886; Бездымный порох и огнестрельные раны будущих войн. Варшава, 1895; Очерки, рассказы, сцены. Варшава, 1907.
Завантажити статтю
Людина 
