ЄГО́РОВ Валерій Па­влович (17. 02. 1927, с-ще рудника ім. К. Лібкнехта, нині м. Соледар Донец. обл. — 30. 05. 1971, побл. м. Сіверськодонецьк, нині Луган. обл.) — промисловець. Герой Соц. Праці (1971). Державні нагороди. Закін. Харків. політех. ін­ститут (1951). Від­тоді з пере­рвами працював на Сіверськодонец. хім. комбінаті (нині обʼ­єдн. «Азот»): 1961–64 — за­ступник гол. інж., 1966–68 — гол. інж., від 1968 — директор 1964–66 — нач. Упр. хім. промисловості Донец. раднаргоспу. Під керівництвом Є. Сіверськодонец. хім. комбінат пере­творено на одне з найбільших під­приємств хім. промисловості СРСР, на взірцево-показ. щодо рівня автоматизації технол. процесів. Низку роз­роблених ним тех. новацій введено у заг. практику хім. виробництва. Загинув у автоката­строфі. Одну з вулиць Сіверськодонецька на­звано його імʼям.