ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Єгоров Євген Павлович

ЄГО́РОВ Євген Павлович (04(17). 05. 1917, с-ще Лиман, нині м. Красний Лиман Донец. обл. – 04. 05. 2005, Харків) – живописець, графік, художник монументального мистецтва і педагог. Батько Сергія, дід Євгена Єгорових. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1977). Член НСХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1949; викл. О. Кокель, Д. Шавикін). Працював 1949–2000 у ньому (згодом худож.-пром. інститут): завідувач кафедри малюнку, кер. майстерні монум. живопису, 1972–85 – ректор, 1974–97 – проф. Учасник респ. (від 1949), всесоюз. (від 1957), зарубіж. (від 1956) мистецьких виставок. Персон. – у Харкові (1957, 1967, 1972, 1977, 1987), Києві (1969, 1972, 1987), Китаї (1997). Основні галузі – істор. живопис, станк. та книжк. графіка, монум.-декор. мистецтво. У традиціях реалізму створював портрети і пейзажі. Роботи зберігаються у Львів. музеї укр. мистецтва, Сімфероп. картин. галереї. Серед учнів – Ю. Александрочкін, В. Ейсмонт, С. Джус, О. Мартинець.

Тв.: розпис «Харків соціалістичний» (1952, співавт., Пд. вокзал у Харкові); розпис плафона «Тріумф Батьківщини» (1956, Палац культури у м. Горлівка Донец. обл.), фриз «Вугільний Донбас» (1960, співавт.); графічні портрети – «Г. Беркович» (1953), «Мати», «В. Мироненко» (обидва – 1954), «Старий» (1957), «Г. Верейський» (1958), «Т. Шевченко» (1961; 1964), «В. Віхтинський» (1966), «В. Селезньов» «С. Бесєдін» (обидва – 1967), «Дружина» (1989); серії – «По Франції» (1961–62), «Мої друзі-однополчани» (1975–80), «На Полтавщині» (1980–90); герб Харкова (1968); живопис – «У дні великих перемог» (1949), «Юність» (1952), «Донбас», «Жовтень» (обидва – 1957), «Три тополі» (1992); серія пастелей (1995).

Літ.: Євген Павлович Єгоров: Каталог виставки творів. До 50-річчя художника. Х., 1972; Євгеній Павлович Єгоров – художник і педагог. Х., 2008.

Л. Д. Соколюк

Основні твори

розпис «Харків соціалістичний» (1952, співавт., Пд. вокзал у Харкові); розпис плафона «Тріумф Батьківщини» (1956, Палац культури у м. Горлівка Донец. обл.), фриз «Вугільний Донбас» (1960, співавт.); графічні портрети – «Г. Беркович» (1953), «Мати», «В. Мироненко» (обидва – 1954), «Старий» (1957), «Г. Верейський» (1958), «Т. Шевченко» (1961; 1964), «В. Віхтинський» (1966), «В. Селезньов» «С. Бесєдін» (обидва – 1967), «Дружина» (1989); серії – «По Франції» (1961–62), «Мої друзі-однополчани» (1975–80), «На Полтавщині» (1980–90); герб Харкова (1968); живопис – «У дні великих перемог» (1949), «Юність» (1952), «Донбас», «Жовтень» (обидва – 1957), «Три тополі» (1992); серія пастелей (1995).

Рекомендована література

  1. Євген Павлович Єгоров: Каталог виставки творів. До 50-річчя художника. Х., 1972;
  2. Євгеній Павлович Єгоров – художник і педагог. Х., 2008.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Єгоров Євген Павлович / Л. Д. Соколюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-17508

Том ЕСУ:

9-й

Дата виходу друком тому:

2009

Дата останньої редакції статті:

2009

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

17508

Кількість переглядів цього року:

89

Схожі статті

Іолоп
Людина  |  Том 11 | 2011
С. В. Латанський
Крохін
Людина  |  Том 15 | 2014
О. М. Петрова
Кирилова
Людина  |  Том 13 | 2013
О. М. Петрова

Нагору