Єгоров Олексій Семенович

ЄГО́РОВ Олексій Семенович (22. 11. 1914, м. Андижан, нині Узбекистан — 15. 04. 1970, похов. у Кіровограді) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Держ., бойові та іноз. нагороди. В армії від 1938. Закін. військ. училище, навч. у Військ. академії (Ташкент, 1941–42). Служив у Центр. штабі партизан. руху (Москва, 1942–43). Від червня 1943 — у партизан. з’єднанні О. Федорова: заст. командира з диверс. роботи. Відзначився як командир диверс. груп у липні 1943 під час мінування залізнич. колій Ковель–Сарни, Ковель–Брест та у серпні 1944 — на тер. Словаччини (сформував бригаду, бійці якої у ході диверс. роботи зруйнували 21 міст, пустили під укіс 20 військ. ешелонів ворога, відіграли важливу роль у ході Словац. повстання). Від 1945 — на парт. роботі, від 1956 — заступник голови виконкому Кіровогр. обл. ради депутатів. З нагоди 25-річчя Словац. повстання засн. нагруд. знак «Зірка Єгорова», його ім’ям названо вулицю у Кіровограді, встановлено погруддя.

В. П. Лукін