Єгоров Олексій Семенович

ЄГО́РОВ Олексій Семенович (22. 11. 1914, м. Андижан, нині Узбеки­стан — 15. 04. 1970, похов. у Кірово­граді) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Держ., бо­йові та іноз. нагороди. В армії від 1938. Закін. військ. училище, навч. у Військ. академії (Ташкент, 1941–42). Служив у Центр. штабі партизан. руху (Москва, 1942–43). Від червня 1943 — у партизан. зʼ­єд­нан­ні О. Федорова: заст. командира з диверс. роботи. Від­значився як командир диверс. груп у липні 1943 під час мінува­н­ня залізнич. колій Ковель–Сарни, Ковель–­Брест та у серпні 1944 — на тер. Словач­чини (сформував бригаду, бійці якої у ході диверс. роботи зруйнували 21 міст, пустили під укіс 20 військ. ешелонів ворога, ві­діграли важливу роль у ході Словац. пов­ста­н­ня). Від 1945 — на парт. роботі, від 1956 — за­ступник голови виконкому Кіровогр. обл. ради депутатів. З нагоди 25-річчя Словац. пов­ста­н­ня засн. нагруд. знак «Зірка Єгорова», його імʼям на­звано вулицю у Кірово­граді, встановлено погру­д­дя.

Завантажити статтю