Єленюк Василь Степанович
Визначення і загальна характеристика
ЄЛЕНЮ́К Василь Степанович (псевд.: Наварський Степан, Наварський С., Навар; 1901, с. Тростянець, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 1934) — громадський діяч, перекладач і журналіст. Закін. Станіслав. укр. гімназію (нині Івано-Франківськ, 1925), юрид. факультет Одес. університету. Член рев. комітету у Тростянці (1920). Член КП Зх. України (1923). Автор публікацій про соц.-політ. становище Зх. України. Працював у Харкові: в ред. г. «Вісті» (опубл. ст. «Під панським чоботом: (З життя українського селянства під Польщею)», 1927, 21 квіт.), завідувач відділу іноз. інформації г. «Комсомолець України» (ст. «До подій на Західній Україні», 1928, 6 груд.; «Радянська влада на Західній Україні: 9 років зо дня утворення Галревкому», 1929, 14 лип.). У харків. ж. «Західна Україна» надрукував ст. «Про одну літературну манеру» (1930, № 1; виклав влас. погляд на новелістику В. Стефаника), «Західноукраїнський блокнот» (1931, № 2, 6), «Політико-економічний та культурний стан Буковини після війни» (1931, № 3) та «Факти й брехня» (1933, № 7–8). Член Одес. філії письменниц. організації «Зх. Україна». Займався перекладами, співпрацював із ж. «Металеві дні» (Одеса), «Вікна» (Львів). Наприкінці 1933 заарешт. за звинуваченням у причетності до УВО. У березні 1934 засудж. до страти разом із дев’ятьма діячами укр. науки і культури. Розстріл. органами НКВС. Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
