Єлецький Свято-Успенський жіночий монастир УПЦ МП
ЄЛЕ́ЦЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. у Чернігові на горі, де, за переказами, князь Святослав Ярославич 1060 побачив образ Божої Матері на ялиці. Припускають, що в облаштуванні обителі брав участь 1069 преподобний Антоній Печерський. Наприкінці 11 — на поч. 12 ст. побудовано муров. Успен. собор. 1239 під час татар. набігу монастир спалено разом із містом. Відновл. у серед. 15 ст. стараннями князів Можайських. Під час війни Моск. князівства з Річчю Посполитою 1610 зруйнов. загоном київ. підкоморія С. Горностая. 1624–49 у руїнах жили єзуїти та домініканці, архімандритом 1626–46 був Кирило Транквіліон-Ставровецький (тут він видав зб. «Перло многоцінноє», 1646). Після Визв. війни під проводом Б. Хмельницького монастир поступово відновлено. 1657–69 ним керував Черніг. архієпископ Лазар Баранович; 1669–88 — Іоанникій Галятовський, котрий написав тут низку богослов.-полем. творів, відновив у барок. стилі бані Успен. собору, спорудив двоярусну надбрамну дзвіницю (1670–75) та кам’яний мур; 1688–95 — Феодосій Углицький (1896 канонізов. РПЦ), чий дерев’яний будинок зберігся донині; 1695–97 — Іоан Максимович, 1697–99 — Дмитро Туптало (св. Димитрій Ростовський). Наприкінці 17 — на поч. 18 ст. до Успен. собору прибудовано храм на честь апостола Якова, що став усипальницею родини черніг. полковника Якова Лизогуба. 1786 монастир. майно секуляризоване. У 2-й пол. 19 ст. Черніг. архієпископ Філарет Гумілевський (1805–66) побудував храм Петра і Павла; 1862 у монастир переведено Черніг. духовну консисторію. 1868–1916 обителлю керували єпарх. вікарії. Станом на 1907 тут жило 13 ченців і 4 послушники. Діяли церк.-парафіял. школа та бібліотека з читальнею. 1911–17 настоятелем був єпископ Новгород-Сіверський Пахомій (Кедров). Після закриття монастиря 1921 іконостас (1668–70) і бібліотеку спалено. 1924 Успен. собор передано Черніг. держ. музею, а 1927 визнано істор.-культур. пам’яткою всеукр. значення, що, однак, не врятувало його від занепаду. На поч. 30-х рр. тер. монастиря належала навч.-буд. комбінату. Під час нім.-фашист. окупації тут діяла Дмитрів. церква. 1943–47 Петропавлів. храм перебудовано для театру, у ньому почергово діяли Драм. театр ім. Т. Шевченка, ТЮГ, філармонія, ЗАГС, спортивний клуб «Динамо». 1957–62 здійснено ремонт одного з монастир. корпусів, де у 80-х рр. розмістили Товариство охорони пам’яток. 1961–62 реставровано Успен. собор, у якому перед тим був склад. 1992 монастир відновл. як жін., багато зусиль для цього доклала ігуменя Амвросія (Іваненко). Святиня монастиря — чудотворна ікона Єлецької Божої Матері (список з ікони, подаров. 1676 міщанином Костянтином Мезапетом). Зберігаються частки мощей св. Феодосія Углицького, св. Димитрія Ростовського, преподобного Лаврентія Чернігівського. У монастирі проживають 53 монахині та 9 послушниць; настоятелька від 2007 — ігуменя Нектарія (Третяк). Сестри опікуються пацієнтами Черніг. обл. неврол. лікарні. В обителі діють недільна школа та майстерня церк. одягу.
Рекомендована література
- Филарет (Гумилевский), архиеп. Кафедральные Черниговские монастыри: Ильинский, Елецкий и Борисоглебский. [Чг., 1861]; Чудотворная икона Богоматери Елецкая-Черниговская. Чг., 1888;
- Добровольский П. М. Черниговский Елецкий Успенский первоклассный монастырь: Истор. описание. Чг., 1900;
- Єфимов А. Черниговский Елецкий монастырь Успения Пресвятыя, со времени его основания и до наших дней (1060–1902). Его святыни и достопримечательности. Чг., 1903;
- Карнабіда А. Некрополь Єлецького монастиря // Старожитності. 1992. Ч. 1;
- Черниговский Елецкий Свято-Успенский монастырь: Истор. очерк. К., 1999.
Завантажити статтю
Святині 