Єлізаров Віктор Дмитрович
ЄЛІЗА́РОВ Віктор Дмитрович (25. 07 (07. 08). 1911, с. Пашково, нині Тульської обл., РФ — 20. 02. 1995, Київ) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970), нар. арх. СРСР (1973). Член-кореспондент Академії архітектури УРСР (1950), дійс. чл. Академії будівництва і архітектури УРСР (1958, від 1961 — віце-президент). Почес. чл. Укр. академії архітектури (1992).Ленiн. премiя (1984). Державні нагороди СРСР. Закiн. Моск. архiт. інститут (1937). Працював у НДІ архітектури споруд, інститутах «Київпроект» і «Діпромісто» (усі — Київ). Був заступник голови Держбуду УРСР. Серед реаліз. проектів — планування та забудова Хрещатика (1949–57), пам’ятник Леніну на Бессараб. площі (скульптор С. Меркур’єв; 1946), огорожа та малі форми будинку КМ України на вул. Грушевського, № 12/2 (1948), упр. аеропорту «Жуляни» (1946–49), житл. будинки на вул. Велика Васильківська, № 16, № 90/92 (1951), Міжрегіон. вище професійне училище зв’язку на бульварі Т. Шевченка, № 56 (1946–53), телецентр і адм. будинок на вул. Хрещатик, № 24–26 (1952–58), павільйон зерн. і олій. культур на ВДНГ (нині Нац. експоцентр України; 1957), підзем. павільйон станції метро «Хрещатик» (1960), готелі «Дніпро» на вул. Хрещатик, № 1/2 (1956–64) та «Київ» на вул. М. Грушевського, № 26/1 (1968–73), Печер. ландшафт. парк і Музей Великої Вітчизняної війни 1941–45 (скульптори В. Бородай, В. Швецов, Є. Вучетич; 1981; усі — співавт.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
