Єлізаров Олександр Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЄЛІЗА́РОВ Олександр Іванович (09. 09. 1941, с. Табурище Новогеоргіїв. р-ну Кіровогр. обл., нині м. Світловодськ Кіровогр. обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1986). Закін. Київський університет (1965). Працював на Світловод. заводі чистих металів (1965–67 і 1975–91): від 1975 — нач. лаб. фіз. досліджень і центр. дослідниц. лаб.; в Інституті напівпровідників АН УРСР (Київ, 1967–75). Від 1991 — у Кременчуц. політех. університеті (Полтав. обл.): від 2003 — завідувач кафедри фізики. Вивчив поведінку точк. дефектів за різних умов впливу на кристал, що знач. мірою сприяло становленню пром. технології випуску твердих розчинів Cd–Hg–Te для потреб інфрачервоної оптики і фотоелектроніки; відкрив і з’ясував природу хемографіч. ефекту, на основі якого розроблено методи візуалізації гетероген. реакцій наднизької інтенсивності; увів поняття кредиту часу теплової машини та встановив критерії локалізації й керування реакцією горіння незалежно від виду палива і конструкції реактора.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Некоторые особенности низкотемпературной проводимости р-Cd–Hg–Te // ФТП. 1981. Т. 15 (співавтор); Влияние теплового излучения на проводимость кристаллов Pb–Sn–Te
// Там само. 1982. Т. 16 (співавтор); Хемографический эффект в алюминиевых сплавах // Конденсирован. среды и межфаз. границы. 1999. Т. 1 (співавтор); Conversion of conductivity type in Cu-doped Cd–Hg–Te crystals under ion beam milling // Semiconductor Science and Technology. 2005. Vol. 20 (співавтор); Фізика для екологів: Посіб. у 2 т. Кременчук, 2007.
Завантажити статтю
Людина 
