Єльцов Костянтин Сергійович
ЄЛЬЦО́В Костянтин Сергійович (22. 12. 1917, м. Царицин, нині Волгоград, РФ — 27. 05. 1983, Запоріжжя) — промисловець, фахівець у галузі металургії. Герой Соц. Праці (1971). Кандидат технічних наук (1973). Державна премія СРСР у галузі н. і. т. (1974). Державні нагороди СРСР. Труд. діяльність розпочав 1932 підручним коваля у м. Ростов-на-Дону (РФ). Після закінчення 1942 Моск. інституту сталі та сплавів працював на Кузнец. металург. комбінаті (м. Сталінськ-Кузнецьк, нині Новокузнецьк Кемеров. обл., РФ) майстром відкот. цеху, нач. зміни, нач. дільниці. 1945–48 — комсорг ЦК ВЛКСМ, 1949–52 — на парт. і громад. роботі (голова комітету профспілки) на цьому ж підприємстві. 1952–83 (з перервою) — на Запоріз. електрометалург. заводі «Дніпроспецсталь»: 1952–58 — пом. і заст. нач. цеху, секр. парт. комітету, 1962–83 — директор 1958–62 — голова Запоріз. обл. ради профспілок. Керував впровадженням у Запоріжжі виробництва інструм. і швидкорізал. сталі методом порошк. металургії, газокисневого рафінування сталі (вперше в СРСР), будівництвом (найбільшого на той час у Європі) цеху з виготовлення зливків за допомогою електрошлак. і вакуумно-дугової переплавки.