Єлюк Сидір Теодорович

ЄЛЮ́К Сидір Теодорович (15. 02. 1880, с. Рашків, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 08. 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — педагог, громадський діяч. Доктор філософії (1910). Навч. у гімназіях у Станіславі (нині Івано-Франківськ) і Львові, до 1905 вивчав філологію у Львів. університеті. 1906–10 працював в Укр. чол. гімназії та Укр. інституті для дівчат у м. Перемишль (нині Польща), від 1910 — в укр. гімназії у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.). 1914–17 у складі австро-угор. армії брав участь у 1-й світ. війні. Після звільнення зі служби працював проф., дир. гімназії в м. Бережани (нині Терноп. обл.). Один із організаторів встановлення укр. влади у місті в листопаді 1918. Обраний заст. комісара Бережан. пов., водночас очолював шкіл. відділ повіт. комісаріату та укр. г-зію. Від липня 1919 — у складі УГА. Помер від тифу. Автор наук. розвідки про творчість Т. Шевченка (1904), низки статей, опубл. у «Зап. НТШ».

Літ.: Українська державна чоловіча гімназія в Перемишлі. 1895–1995. Дрогобич, 1995.

П. З. Гуцал