Ємельянов Володимир Олександрович

ЄМЕЛЬЯ́НОВ Володимир Олександрович (08. 12. 1949, Львів) — геолог, геоеколог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1994), член-кореспондент НАНУ (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Премії ім. В. Вернадського (2005) та ім. П. Тутковського (2014) НАНУ. Закін. Одес. університет (1972). Працював 1975–80 та 1998–2002 в Інституті геол. наук НАНУ (Київ): від 1998 — гол. н. с.; 1983–85 — у н.-д. центрі Мор. гідрофіз. інституту АН УРСР у Ґвінеї; 1986–88 та 1992–97 — у Карадаз. філії Інституту пд. морів НАНУ (м. Феодосія, АР Крим). 1997–98 — директор Карадаз. природ. заповідника НАНУ. 1981–83, 1985–86 та від 2002 — у апараті Президії НАНУ: від 2002 — 1-й заст. гол. ученого секр.; від 2017 — директор Центру проблем мор. геології, геоекології та осад. рудоутворення НАНУ (Київ). Наук. діяльність спрямована на вивчення питань сучас. мор. седиментогенезу, мор. інж. геології, на розроблення теорії та методології мор. геоекології (один із засн.). Неодноразово брав участь у н.-д. експедиціях в Атлант., Тихому та Індій. океанах, Середзем. та Чорному морях.

Завантажити статтю