ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Електрон концерн

«“ЕЛЕКТРО́Н” Концерн» Засн. 1917 підприємцями Е. Саломоном і Б. Кульбінґером як Львів. дочірнє підприємство польс. електротех. АТ «Контакт». Від 1939 — у системі комунал. господарства УРСР. 1941–46 не працювало. водоміри. Від 1955 — Львів. завод вимірювал. приладів, від 1957 — Львів. (1965–66 — держ. союз.) телевізій. завод. 1957 на підприємстві випущено перші телевізори «Львів» (за зразком, розробленим на Александров. радіозаводі № 3; Владимир. обл., РФ), 1960 — «Верховина» (визнано найкращою моделлю в СРСР). 1963 Львів. телевізій. завод став гол. в СРСР у галузі створення уніфік. телеприймачів. У 1960–70-х рр. на ньому розроблено та впроваджено у виробництво 15 моделей чорно-білих і 7 моделей кольор. телевізорів («Огонёк», «Огонёк-2», «Електрон», «Електрон-2», «Електрон-703» та ін.). Вони стали базовими практично для всіх телевізорів у СРСР. На заводі був створений великий комплекс монтаж., складал. і регулювал. робіт — 22 конвеєрні лінії із системою підвіс. доріг. Від 1966 львів. телевізори експортували в понад 30 країн світу. Крім телевізорів, підприємство виготовляло також передавал. камери, приймал.-передавал. пристрої, відеомонітори, антенні системи, оптику передавал. камер; тренажери для космонавтів, проекційну апаратуру Центру упр. косм. польотами, борт. телеапаратуру орбітал. косм. станцій «Салют» та кораблів серії «Союз», рад.-амер. проекту «Союз-Аполон», міжнар. станції «Альфа», орбітал. косм. безпілот. корабля «Буран»; телевізійну апаратуру для військ. флоту, авіац. бортові системи наведення ракет. зброї класу «повітря–земля», системи самонаведення ракетно-бомб. зброї, авіац. лазерно-приціл. системи. 1967 фахівці заводу та Інституту кібернетики АН УРСР (Київ) розробили автоматиз. систему керування виробництвом «Львів», яка згодом була прийнята як стандартна в кількох галузях машинобудування СРСР. 1970 створ. Вироб.-тех. об’єдн. (від 1975 — ВО, від 1986 — Центр. львів. ВО, від 1988 — НВО) «Е.», якому підпорядковувались підприємства «Ряснен.» (новоспоруджені Львів. завод кольор. телевізорів, Львів. завод телевізій. вузлів; с. Рясне Яворів. р-н Львів. обл.) та «Закарп.» (міста Свалява, Мукачеве, Виноградів, с-ща Міжгір’я, Воловець Закарп. обл.) комплексів, Львів. завод телевізій. техніки (виробництво спецтехніки військ. призначення), СКБ телевізій. техніки (від 1986 — НДІ телевізій. техніки «Електрон»), НДІ інформатики та упр. «Електрон». У об’єдн. вперше в СРСР впроваджено автоматиз. систему упр. виробництвом, комплексну систему упр. якістю продукції. На поч. 1980-х на його підприємствах лише у Львові працювало 16 тис. осіб. 1990 «Е.» досягнув макс. кількості випущених за рік телевізорів — 1 232 800 (1961 — 105 тис., 1979 — 685 тис.). 1970 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, 1975 — Жовтн. Революції. 1970 ген. дир. С. Петровського відзначено Державною премією УРСР в галузі н. і т., 1977 — Державною премією СРСР у галузі н. і т. (від 1981 «Е.» очолює В. Рибинок). Від 1989 — Концерн «Е.». 1991–96 — АТ, від 1996 — ВАТ. У 1990-х рр. прослідковувався спад виробництва через різке звуження ринку продажу продукції та розрив напрацьованих екон. зв’язків. У «Е.» згорнули частину виробництва та припинили випуск телеприймачів (відновлено 2004), звільнили велику кількість працівників. Нині у складі Концерну — телевізій. завод «Електрон», завод «Полімер-Електрон», завод телевізій. техніки «Електрон», ТОВ «З-д “Електропобутприлад”», НВО «Карат», ОКБ «Текон-Електрон», ТОВ «Сферос-Електрон». Підпр-ва «Е.» випускають (2007 — 50 тис. шт.) 23 моделі телевізорів з розмірами екрану від 37 до 72 см в діагоналі, а також рідкокристалічні телевізори з розмірами екрану від 51 до 94 см в діагоналі; оптико-електронні системи наведення для авіації та бронетехніки, телевізійні головки самонаведення високоточ. авіац. ракет, радіолокатори, монітори, підсилювачі високої частоти, об’єктиви та телевізійні камери, системи телеспостереження, системи тех. захисту інформації, електр. млинки для кави, кавоварки, електрогрилі, соковитискачі, хліборізки, вібромасажери, пластик. тару, кондитер. вироби, харч. напівфабрикати, повітр. та рідинні опалювачі для автобусів, легк. і вантаж. автомобілів, автомоб. кондиціонери; НВО «Карат» провадить дослідж. в галузі виробництва матеріалів оптич. та квант. електроніки, акустоелектроніки, керам. матеріалів електрон. техніки. Концерн заснував один із перших регіон. комерц. банків України — «Електрон Банк»; фінансував низку соціально спрямованих проектів розвитку міської інфраструктури Львова, футбол. клуб «Карпати», стадіон «Дружба» (нині «Україна»).

Рекомендована література

  1. Коломиец Н. Д. Завод, рожденный семилеткой. Л., 1966.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2009
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
17756
Вплив статті на популяризацію знань:
191
Бібліографічний опис:

Електрон концерн / А. М. Булат // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-17756.

Elektron kontsern / A. M. Bulat // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at: https://esu.com.ua/article-17756.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору