Розмір шрифту

A

Електрон концерн

«“ЕЛЕКТРО́Н” Концерн» Засн. 1917 під­приємцями Е. Саломоном і Б. Кульбінґером як Львів. дочірнє під­приємство польс. електротех. АТ «Контакт». Від 1939 — у системі комунал. господарства УРСР. 1941–46 не працювало. водоміри. Від 1955 — Львів. завод вимірювал. приладів, від 1957 — Львів. (1965–66 — держ. союз.) телевізій. завод. 1957 на під­приємстві випущено перші телевізори «Львів» (за зразком, роз­робленим на Александров. радіозаводі № 3; Владимир. обл., РФ), 1960 — «Верховина» (ви­знано найкращою моде­л­лю в СРСР). 1963 Львів. телевізій. завод став гол. в СРСР у галузі створе­н­ня уніфік. теле­при­ймачів. У 1960–70-х рр. на ньому роз­роблено та впроваджено у виробництво 15 моделей чорно-білих і 7 моделей кольор. телевізорів («Огонёк», «Огонёк-2», «Електрон», «Електрон-2», «Електрон-703» та ін.). Вони стали базовими практично для всіх телевізорів у СРСР. На заводі був створений великий комплекс монтаж., складал. і регулювал. робіт — 22 конвеєрні лінії із системою під­віс. доріг. Від 1966 львів. телевізори екс­портували в понад 30 країн світу. Крім телевізорів, під­приємство виготовляло також пере­давал. камери, при­ймал.-пере­давал. при­строї, ві­деомонітори, антен­ні системи, оптику пере­давал. камер; тренажери для космонавтів, проекційну апаратуру Центру упр. косм. польотами, борт. теле­апаратуру орбітал. косм. станцій «Салют» та кораблів серії «Союз», рад.-амер. проекту «Союз-Аполон», між­нар. станції «Альфа», орбітал. косм. без­пілот. корабля «Буран»; телевізійну апаратуру для військ. флоту, авіац. бортові системи наведе­н­ня ракет. зброї класу «повітря–земля», системи самонаведе­н­ня ракетно-бомб. зброї, авіац. лазерно-приціл. системи. 1967 фахівці заводу та Ін­ституту кібернетики АН УРСР (Київ) роз­робили автоматиз. систему керува­н­ня виробництвом «Львів», яка згодом була прийнята як стандартна в кількох галузях машинобудува­н­ня СРСР. 1970 створ. Вироб.-тех. обʼ­єдн. (від 1975 — ВО, від 1986 — Центр. львів. ВО, від 1988 — НВО) «Е.», якому під­порядковувались під­приємства «Ряснен.» (новоспоруджені Львів. завод кольор. телевізорів, Львів. завод телевізій. вузлів; с. Рясне Яворів. р-н Львів. обл.) та «Закарп.» (міста Свалява, Мукачеве, Вино­градів, с-ща Між­гірʼя, Воловець Закарп. обл.) комплексів, Львів. завод телевізій. техніки (виробництво спецтехніки військ. при­значе­н­ня), СКБ телевізій. техніки (від 1986 — НДІ телевізій. техніки «Електрон»), НДІ інформатики та упр. «Електрон». У обʼ­єдн. вперше в СРСР впроваджено автоматиз. систему упр. виробництвом, комплексну систему упр. якістю продукції. На поч. 1980-х на його під­приємствах лише у Львові працювало 16 тис. осіб. 1990 «Е.» досягнув макс. кількості випущених за рік телевізорів — 1 232 800 (1961 — 105 тис., 1979 — 685 тис.). 1970 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, 1975 — Жовтн. Революції. 1970 ген. дир. С. Петровського від­значено Державною премією УРСР в галузі н. і т., 1977 — Державною премією СРСР у галузі н. і т. (від 1981 «Е.» очолює В. Рибинок). Від 1989 — Концерн «Е.». 1991–96 — АТ, від 1996 — ВАТ. У 1990-х рр. прослідковувався спад виробництва через різке звуже­н­ня ринку продажу продукції та роз­рив напрацьованих екон. звʼязків. У «Е.» згорнули частину виробництва та припинили випуск теле­при­ймачів (від­новлено 2004), звільнили велику кількість працівників. Нині у складі Концерну — телевізій. завод «Електрон», завод «Полімер-Електрон», завод телевізій. техніки «Електрон», ТОВ «З-д “Електропобут­прилад”», НВО «Карат», ОКБ «Текон-Електрон», ТОВ «Сферос-Електрон». Підпр-ва «Е.» випускають (2007 — 50 тис. шт.) 23 моделі телевізорів з роз­мірами екрану від 37 до 72 см в діагоналі, а також рідкокри­сталічні телевізори з роз­мірами екрану від 51 до 94 см в діагоналі; оптико-електрон­ні системи наведе­н­ня для авіації та бронетехніки, телевізійні головки самонаведе­н­ня високоточ. авіац. ракет, радіолокатори, монітори, під­силювачі високої частоти, обʼєктиви та телевізійні камери, системи теле­спо­стереже­н­ня, системи тех. захисту інформації, електр. млинки для кави, кавоварки, електрогрилі, соковитискачі, хліборізки, вібромасажери, пластик. тару, кондитер. вироби, харч. напів­фабрикати, повітр. та рідин­ні опалювачі для автобусів, легк. і вантаж. автомобілів, автомоб. кондиціонери; НВО «Карат» провадить дослідж. в галузі виробництва матеріалів оптич. та квант. електроніки, акусто­електроніки, керам. матеріалів електрон. техніки. Концерн заснував один із перших регіон. комерц. банків України — «Електрон Банк»; фінансував низку соціально спрямованих проектів роз­витку міської інфра­структури Львова, футбол. клуб «Карпати», стадіон «Дружба» (нині «Україна»).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2009
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
17756
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
268
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 704
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 7): 16.2% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Електрон концерн / А. М. Булат // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-17756.

Elektron kontsern / A. M. Bulat // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at: https://esu.com.ua/article-17756.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору