Елляй
ЕЛЛЯ́Й (Эллэй; справж. — Кулачиков Серафим Романович; 16(29). 11. 1904, Нижньоамгінський насліг, нині Якутія, РФ — 14. 12. 1976, м. Якутськ, РФ) — якутський поет і перекладач. Член СП СРСР (1938). Нар. поет Якут. АРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут журналістики (1928). Працював за фахом. Дебютував 1924 як перекладач рос. рев. пісень. Автор збірок громадян. і пейзаж. лірики «Күɵгэйэр күннэрбэр» («В дні квітучої молодості», 1929), «Саҥа ырыалар» («Нові пісні», 1932), «Дьоллоох олох» («Щасливе життя», 1938), «Айан уоттара» («Дорожні вогні», 1941), «Күн сирин кɵмүскэлигэр» («На захист сонячної країни», 1943), «Үɵрүү» («Радість», 1946), «Айар үлэҕэ айхал» («Слава творчій праці», 1959), «Талыллыбыт айымньылар» («Вибране», у 2-х т., 1964–65), «Умуллубат уот» («Непогасний вогонь», 1969) та ін. Видатний лірич. талант Е., що спирався на нар.-пісенні джерела, не раз зазнавав впливу офіц. ідеол. догм, та в кращих своїх віршах і поемах, особливо створ. у роки 2-ї світової війни, засвідчив безперечні здобутки якут. худож. слова. Писав також для дітей. Переклав низку творів О. Пушкіна, В. Маяковського, М. Тихонова та ін. М. Чернишевському присвятив поему «Прометей» (у зб. «Кыайыы ырыалара» / «Пісні перемоги», 1950). У поемі «Норуот доҕоро» («Друг народу» — у зб. «Хоhооннор, поэмалар» / «Вірші і поеми», 1954) змалював образ П. Грабовського, котрий відбував заслання в Якутії. Разом із Г. Тарським написав есе «Марко Вовчок туhунан» («Про Марка Вовчка», 1969). Переклав баладу «Тополя» і поему «Сова» Т. Шевченка, вірші «Наймит», «Веснянка», «Гімн. Замість пролога» І. Франка, окремі твори П. Грабовського і Лесі Українки. Автор вірша «Тарас Шевченко» (у зб. «Киhи — киhиэхэ» / «Людина — людині», 1962) та ст. «Подготовка к шевченковским дням» («Социалистическая Якутия», 1939, 28 февраля) і «Наша гордость» (там само, 1964, 8 марта). 1974 брав участь у Днях якут. літ-ри на Харківщині.
Рекомендована література
- Копырин Н. З. Поэзия Элляя. Якутск, 1964;
- Васильева Д. Е. Народные писатели Якутии. Якутск, 1995;
- Писатели Земли Олонхо. Якутск, 2000.
Завантажити статтю
