Елювій

Визначення і загальна характеристика

ЕЛЮ́ВІЙ (лат. eluvies — залива­н­ня, повінь, від eluo — вимиваю) — гірські породи, що виникли внаслідок вивітрюва­н­ня корін­них порід. Характеризується збагаче­н­ням малорухливих залишкових продуктів алюмінію, заліза, титану тощо, втратою лугів, лужноземел. елементів і кремнезему, від­сутністю верствуватості та сортува­н­ня, а також по­ступовим пере­ходом у під­стелюючі породи, з яких він утворився. В Укр. Карпатах і Крим. горах на крутих схилах Е. пред­ставлений грубоуламк. утворе­н­нями, на від­носно пологих схилах формується ґрунт. покрив, на річк. терасах — молода каолінова кора вивітрюва­н­ня. На кри­сталіч. породах УЩ роз­винута потужна каолінова, рідше латеритна кора вивітрюва­н­ня (ортоелювій). У Дні­пров.-Донец. і Причорномор. западинах, Донец. прогині, Волино-Поділ. монокліналі поширені кори вивітрюва­н­ня, утворені на осадових породах (метаелювій). Загалом в Україні виявлено понад 16 різновік. горизонтів викоп. Е. З ним повʼязана низка родовищ корис. копалин, зокрема каолінів, бокситів, руд олова, циркону, вогнетрив. глин. У ґрунто­знавстві термін «Е.» за­стосовують для означе­н­ня вилугованого, збідненого пожив. речовинами і збагаченого кремнеземом (SiO₂) ґрунт. горизонту підзолистих і світло-сірих лісових ґрунтів, солонців і солодей.

Д. Є. Макаренко

Завантажити статтю