Емінов Рустем Кязимович
ЕМІ́НОВ Рустем Кязимович (13. 04. 1950, Ташкент) — живописець і педагог. Син К. Емінова. Член СХ СРСР (1988), НСХУ (2005). Закін. Ташкент. пед. інститут (1973; викл. М. Банников, К. Емінов). Працював у ньому викл. каф. образотвор. мистецтва. 1974–2000 — на худож. комбінаті «Рассом» при Худож. фонді Узбекистану. Від 2005 — у Сімферополі. Учасник респ., всесоюз. мистецьких виставок від 1975. Персон. — у Ташкенті (1999), Сімферополі (2005–06), м. Бахчисарай (АР Крим, 2005), Києві (2008). Гол. тема — примусове виселення крим. татар. Створив низку люд. типів та характерів у різних вікових і психол. відтінках (роздум, подив, відчай, надія; домінує напружена зосередженість в очікуванні невідомості). Люди, зображені Е., конкретні у своїй нац. визначеності; розгорнені до глядача фігури, подані крупним планом, заповнюють вертикал. площину полотна або ритмічно вибудовані по горизонталі. Картини стримані, з монохром. сіро-коричн. колоритом. Полотна зберігаються у Держ. музеї мистецтв у Ташкенті, Крим. ХМ (Сімферополь), Мемор. будинку-музеї І. Гаспринського (Бахчисарай).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Весняний пейзаж» (1978), «Гірська весна», «Мати-героїня» (обидва — 1980), «Весняна повінь» (1983), «Остання осінь (Пам’яті художника К. Емінова)» (1984), «І. Гаспринський» (1991), «Між минулим і майбутнім» (1994), «Пам’ятай» (1996; 1997), «Поїзд смерті» (1997), «Забута» (1998), «На вершині» (1999), триптихи «Ностальгія» (1999–2001) та «Геноцид» (2001–03), «За що?», «Під чужим небом» (обидва — 2002), «Місячна соната (У пам’ять жертв Арабатської трагедії)» (2003), «На чужій землі» (2004), «Б. Чобан-заде» (2007), «Ф. Якубов» (2008).
Рекомендована література
- Таїрова Л. Художник Рустем Емінов // ОМ. 2007. № 3.