Е́НГЕЛЬ Юлій Дмитрович (16(28). 04. 1868, м. Бердянськ, нині Запоріз. обл. — 11. 02. 1927, Тель-Авів) — музичний критик, композитор. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1890), Моск. консерваторію (1897; кл. М. Іп­политова-Іванова, С. Танєєва). 1897–1918 — спів­роб. (від 1899 — ред. муз. від­ділу) г. «Рус­ские ведомости». Друкувався в «Рус­ской музыкальной газете», ж. «Музыкальный современ­ник». Спів­організатор і голова (1906–18) бюро Нар. консерваторії у Москві, чл. товариства «Музично-теоретична бібліотека». Е. — один із засн. рос. муз. лексико­графії. Ви­вчав і пропагував євр. муз. фольклор, від 1908 — почес. голова Моск. від­діл. Товариства євр. нар. музики. 1912 брав участь в Євр. етногр. екс­педиції під керівництвом С. Ан-ського, що працювала на Київщині та Волині. Видав мовою ідиш зб. «50 єврейських дитячих пісень для дитячих будинків, шкіл і сімей» (Москва, 1916). Після більшов. пере­вороту 1917 спів­працював у Муз. від­ділі Наркомосу РСФРР та низці муз.-освіт. організацій, викладав у Моск. консерваторії. 1922–24 мешкав у Берліні, де організував Товариство для ви­да­н­ня євр. музики; згодом пере­їхав до Палестини, збирав зразки нар. музики, брав участь у заснуван­ні Нар. консерваторії. Естет. принципи Е. сформувалися на основі рос. муз. класики. Писав про муз. явища 20 ст. Ред. ви­даного 1902 у Москві пере­кладу з нім. мови «Музыкального словаря» Г. Ріман­на, автор бл. 800 статей про рос. та укр. муз. діячів. Видав «Краткий музыкальный словарь» (1907; 1909), «Карман­ный музыкальный словарь» (1913). В «Рус­ской музыкальной газете» опублікував некролог на смерть М. Лисенка.