Еолові відклади

Визначення і загальна характеристика

ЕО́ЛОВІ ВІ́ДКЛАДИ (від грец. Αἴολος — Еол — у давньогрец. міфології бог, володар вітрів) — геологічні утворе­н­ня, що виникають внаслідок осі­да­н­ня принесених вітром продуктів вивітрюва­н­ня корін­них порід або річкових, озерних, морських та інших від­кладів. До Е. в. від­носять еолові піски й еолові леси. Виникне­н­ня еолових пісків від­бувається в різних клімат. зонах, най­інтенсивніше — в умовах сухого пустел. клімату, де ними вкриті великі площі (піщані пустелі). Вони утворюють своєрідні форми рельєфу — дюни, бархани, пасмові піски тощо. Еолові леси поширені пере­важно у середніх широтах. Вони пред­ставлені пористими, карбонат. су­глинками й супісками, при надмір. зволожен­ні дають просадки. На території України еолові піски поширені пере­важно на Поліс­сі, еолові леси — у степ. і лісо­степ. зонах. У пд. областях України внаслідок вітр. ерозії періодично від­бувається руйнува­н­ня орних земель, яке су­проводжується іноді пиловими бурями. При цьому на­громаджуються потужні товщі чорнозему в формі наметів і кучугур.

П. Ф. Гожик

Завантажити статтю